Михайло вже майже 15 років живе на самоті. Його дружини не ста ло через хво робу. Дітей у них спільних не було. У Марії був син, але він ще в дитинстві потонув у річці. Жінка так і не змогла пережити цю втра ту, ймовірно, тому вона захво ріла. Самотньо було Михайлу. Жив він на краю […]
Продолжение...
Ми з сестрою не особливо спілкувалася, не були дуже близькими: коли вона закінчила школу, переїхала в інше місто вступати, я залишилася з батьками; невдовзі вийшла заміж і переїхала до чоловіка. З сестрою ми вийшли заміж з різницею в кілька місяців. Обидві наро дили дівчаток, але потім, коли вони виросли, не особливо спілкувалися, але я й […]
Продолжение...
Сімейство Іванових жило по сусідству з сімейством Петрових. Жили всі дружно. Так вийшло, що одночасно у кожної сім’ї наро дилися діти. У Іванових наро дився син, а у Петрових — дочка. — Ось виростуть і одружимо їх-жартував Гена Іванов. – Станемо не тільки друзями і сусідами, а й родичами-підтримав Матвій Петров. Діти і справді стали […]
Продолжение...
Я завжди вважала, що в nроблемах дітей винні батьки. Недогледіли, недолюбили або перелюбили, надто опікали. Але моя рідна дочка показала мені, як я помилялася. У нас з чоловіком дві дочки, погодки. Обидві вони були довгоочікуваними дітьми, адже перш ніж пізнати радість материнства мені довелося довго лікуватися. А тут таке щастя-дві красуні одна за одною. Ми […]
Продолжение...
Того дня Назар повертався додому пізніше звичайного. Вчителька затримала після уроків тих, хто не зрозумів тему на уроці. На вулиці стояв лютий мороз. Хлопець кутався в куртку, але все одно мерз. В голові уявляв, як добереться додому, як скупається в теплій ванні. При думках про їжу, шлунок характерно шумів. Хлопець поспішав додому, але раптом побачив […]
Продолжение...
У мене є колега Світлана Семенівна. Ну як колега, взагалі-то вона начальник нашого відділу. Сувора, вимоглива, часом навіть жорстка. Місцеві дотепники обізвали її»СС». В принципі, це ініціали її імені по батькові. І як би натякають на її вдачу. Але лише я знаю, що вона дуже добра і вразлива жінка… Коли Свєті було вісім років, батько […]
Продолжение...
Сергій знайшов дружину лежачою на підлозі в кухні. Борщ на плиті вже практично википів. Ще трохи і почалася б пожежа. Він знав, що дружина давно і невиліковно хво ра. Але не очікував ось такого, раптового її відходу. Адже дружина ніколи не сkаржилася. А він так сильно її любив. Сергій замкнувся в собі. Єдиний, хто ще […]
Продолжение...
— Ти навіщо малолітку посудомийкою взяв?! — обурювався шеф-кухар ресторану Андрій у кабінеті директора Артура. — Ніні двадцять п’ять років, — спокійно відповів той. Мініатюрна, симпатична дівчина поруч із двометровим, атлетично складеним кухарем і справді виглядала школяркою. Коли потік відвідувачів зменшився, Андрій поставив перед Ніною тарілку з картопляним пюре та котлетою. — Їж, весь день […]
Продолжение...
Моя мама nомерла півтора роки тому. І шість місяців тому в моєму житті з’явився тато. Він пішов із сім’ї двадцять сім років тому. Каже, що не спілкувався зі мною через матір. Нині не знаю, як вірити його словам. Мама ж не жива. Мені було сім, коли батько залишив нас. Вони з мамою nосварилися, він зібрав […]
Продолжение...
Коли ми зустрічалися з Андрієм, то все було добре. Він познайомив мене зі своїми батьками, я почала часто приходити до них у гості. Пили вечорами чай із тортиком, будували плани на майбутнє. А за рік він зробив мені пропозицію. До того Андрій жив зі своїми батьками, я навіть чула, що він усю свою зарплату мамі […]
Продолжение...