Дід поїхав в санаторій і надіслав телеграму: » Я до тебе не повернуся, буду з Галею жити ». Але бабуся не засмутилася, а, навпаки, була щаслива. Тепер не потрібно вислуховувати образи, кожен день прасувати сорочки і жити, як велить дід. Тепер вона знайшла своє щастя …
Бабуся Ніна була доброю, спокійною і дуже терплячою. Онуки запам’ятали її ласкавий голос, здатність вислухати і зрозуміти їх, теплий смачний запах випічки і затишок старого будиночка. А ось діда згадували зовсім по-іншому. Він пах тютюном-самосадом, немитим тілом і самогоном. Голос у діда був верескливий, уривчастий. Бабуся про нього не говорила. Але діти і внуки знали: […]
Продолжение...
