Дівчина Забрала Дітей У Сестри. Вона Не Могла Передбачити Такої Божевільної Реакції Від Батьків Нареченого

ПОЛИТИКА

Олена привезла дітей сестрі рано вранці. Вона всіляко переконувала сестру, що вона повернеться за ними, але Настя розуміла, що сестра цього не зробить. У її сестри був складний шлюб з чоловіком, він у неї ти ран, Олена йому давно байдужа, та й діти їм тим паче не потрібні були. У жінки в пріоритеті було утримати чоловіка в сім’ї. Настя складала речі дітей в шафу, її наречений збирався на шлюборозлучний процес. Його дружина зра дила йому, вона давно його розлюбила. Правда, до роз лучення вони обидва ніяк не могли дійти. Часу не було, дуже насичене особисте життя було. Діма тоді заkохався в Настю, вона була його рят івником, після того як його дружина з ним так вчинила. Дітей Насті, від сестри Олени, він полюбив відразу, як своїх, вони були для нього не перешkода.

Незабаром Діма вирішив перевести нову сім’ю в будинок, який він отримав після роз лучення, викупивши частkу дружини. Настя довго не хотіла переїжджати, вона переживала за те, що її сестра в будь-який момент може повернутися, а їх не буде вдома, вона, може і в nоліцію заявити. Після місяця спільного проживання, чоловік вирішив познайомити його нову обраницю з його сім’єю. Попередньо заляkавши дівчину тим, що його батьки дуже консервативні люди. — А раптом я їм не сподобаюся! — злякалася дівчина. — Звичайно, не сподобаєшся! — розсміявся чоловік. На той момент дівчині було двадцять два, а Діма був старший за неї на десять років.

Дівчина подумала, що родині нареченого вона буде не рівнею. Та ще й до того вона зараз з дітьми, яких вона ніколи вже не залишить. На знайомство з Діминими батьками, вони вирушили разом з дітьми. По приїзду, Настя здивувалася, адже, Діма описував своїх батьків, як консервативних інтелігентних людей, мало не блакитних кровей. У підсумку, вона приїхали в село. Батьки чекали їх біля паркану. Діти вибігли на вулицю першими, щоб привітати бабусю і дідуся. — Здрасьте. — хором крикнули діти. — Ой мої хороші! — обняла їх мама Діми. — А ти, мабуть, Настя? Красуня наша. Мама обняла Настю. Хвилювання зникло. Такого привітного прийому, дівчина вже точно не чекала.