Юля терпляче переносила перейми і навіть не пискнула. Втім, вона народжувала вже не перший раз і навіть не другий, а четвертий, так що мамою вона була дуже досвідченою. Тим більше що робота їй випала серйозна — вона вагітна відразу двійнятами, так що під час пологів їй доведеться докласти чимало зусиль.
Майбутній тато був поруч і зі знанням справи допомагав дружині — було видно, що він знає, що робити, так що його допомога і для нас стала істотною підмогою. Потуги почалися ближче до ранку і ми перебралися в родзал.
На УЗД малюки ховалися і ніхто не знав, хто повинен з’явитися на світ.
Першим народився хлопчик — він насупився і закричав, як і належить здоровому немовляті. Здавалося, мама зовсім не здивована появі хлопчика. Слідом за старшим братом народився і другий малюк — і теж хлопчина, здоровий і голосистий.
І тут несподівано для всіх новоспечена матуся розплакалася. Спочатку ми подумали, що це сльози щастя, але надто вже гіркими вони були. Виявилося, що це в родині вже четверта пара близнюків. Всіх дітей батьки дуже любили, і цим хлопцям вони раді. Тільки ось всі діти без винятку — хлопчаки. А мамі шалено хотілося дівчинку.
І треба ж було такому збігу трапитися — в цей же день на світ народилася маленька дівчинка, від якої відмовилася рідна мати. Юля про це дізналася наступного дня.
А вже через три дні її чоловік, несподівано для всіх, приніс повний комплект паперів на тимчасову опіку над малятком. Тимчасову — поки буде оформлятися усиновлення, тому що цей процес досить тривалий.
І через п’ять днів ми виписували додому трьох малюків і їх нескінченно щасливу маму. Труднощі з такою кількістю дітей батьків зовсім не лякали — зате вони нарешті отримали довгоочікувану і таку бажану дочку!
