Так сталося, що у нас із чоловіком іпотека. Я поки що в декреті сиділа, чоловік намагався виплачувати. Тільки нашій доньці вже рік виповнився, діти у цьому віці швидко зростають і витрати збільшились. Чоловік уже не справлявся на роботі. Та й мені начальство стало натякати, що без мене їм важко, кликали на роботу швидше, та ще й зарплату вирішили підняти. Обговорили з чоловіком ситуацію і вирішили, що краще мені зараз на роботу вийти. Так і постало питання, а що ж робити з донькою. Чоловік став пропонувати різні варіанти няньки, але я була проти. Хоч і з вищою освітою, і з усіма рекомендаціями, із санітарною книжкою, але все одно це чужа людина.
А мені страшно таку людину не те, що з дитиною залишати, а просто в квартиру впускати. Тоді я запропонувала мамі стати нашою нянею. Вона саме вийшла на пенсію, вдома їй нудно. А тут і з онукою час проведе та заробить небагато. Тим більше, ми не просимо забиратися вдома, лише посидіти з дитиною. Донька у нас спокійна та тиха, любить малювати, багато спить. Тож проблем виникнути не повинно було. Чоловік спочатку не оцінив ідею, але згодом довелося погодитися. А за чоловіком пожаліла і я. Повертаюся додому і чую шум від телевізора на всю котушку. А мама тим часом годує доньку ранковою кашею. -Мамо, я ж просила макарони зварити чи пюре зробити.
Неможливо ж дитину тричі на день однією і тією ж кашею годувати. -А З кашею все нормально, що мені її викидати? -Мамо, я ж говорила, що не хочу, щоб донька в галасі росла, ми з чоловіком практично не вмикаємо телевізор. А він у тебе стільки годин на всій гучності працює. -Так там цікаве шоу йде, ми разом із онукою дивилися. Виносити таке щодня у мене не вистачало нервів. Через тиждень я попросила маму більше не приходити і сказала, що вже знайшла повноцінну няню на весь день. Мама спочатку образилася, але потім упокорилася. Мабуть, їй не дуже подобалося сидіти з онукою. Зате тепер мені за дитину стало спокійніше.
