Сестра була закохана в мого хлопця, і в результаті розлу чивши нас, вона його увела. На день їхнього весілля, у розпал, наречений відпустив руку сестри, підійшов до мене і зізнався

ПОЛИТИКА

Ми з Сергієм дружили з самого дитинства, були найкращими друзями. Наші батьки теж дружили між собою, тому ми часто зустрічалися та проводили один з одним час. Минали роки, але дружба між нами тривала. Нам було чотирнадцять, коли ми зрозуміли, що ми маємо взаємну закоханість, але зізналися один одному лише у шістнадцять. Тоді ми пообіцяли одне одному, що обов’язково одружимося. Ми з Сергієм одноголосно вирішили, що переступатимемо поріг інти мності лише після вісімнадцяти років. Приблизно так і сталося. Мені було вісімнадцять, коли я дізналася, що ваrітна. Я запанікувала, вирішила спочатку розповісти сестрі. Вона була старша за мене і її слово для мене були авторитетом. Тільки, як виявилося, вона діяла за своїм планом.

Коли вона дізналася про вагітність, вчинила скандал, обіз вала мене: “Про що ви думали? Батьки не приймуть ні тебе, ні Сергія, ні дитини”- говорила вона. Її слова мене більше наляkали. Я наважилася позбу тися ди тини, як сестра і порадила. Незабаром про це дізнався Сергій. Ми дуже посва рилися. Сестра підлила олії у вогонь, і ми з Сергієм розлу чилися. Вона не прогаяла шанс і підтримала Сергія, приховуючи той факт, що саме вона вмовила мене на це діяння. Я давно зауважила, що сестра нерівно дихає до Сергія. Коли ставила запитання, вона відповідала, що просто добре ставиться до нього, оскільки він як член нашої сім’ї. Але виявилося, що вона все це підстроїла, щоб зіnсувати наші стосунки. За шість місяців вони почали зустрічатися. А незабаром сестра заваrітніла. Вони почали готуватися до весілля. Після всього сестра попросила мене бути подружкою нареченої.

Я була така зла на них, але вирішила не подавати виду і погодилася. Настав день весілля. На святі я вийшла в коридор подихати повітрям. Тут з’явився Сергій. Він зізнався, що почав зустрічатися із сестрою мені на зло. Вона заваrітніла, а він не хотів покинути свою дитину, тому пішов на це. Я любила його так само, як і тоді. І він любив мене. Ми почали цілуватися і увійшли до першої кімнати. Нас застали разом. Ми зіnсували свято. Сестра на нер вах втра тила дитину. Батьки стали зви нувачувати мене у всіх rріхах. Тоді я вирішила розповісти їм, як вчинила сестра зі мною та з моєю дитиною. Але все одно батьки відмовилися від мене, сказали, що відтепер я не їхня дочка. А от батьки Сергія мене підтримали. Вони недолюблювали мою сестру, а мене змалку любили. Ми з Сергієм скоро одружилися, переїхали до іншого міста. Незважаючи на все, я заваrітніла. І зрозуміла одне – за своє щастя треба боротися.