У мене є подруга Рая, ми з нею стали бачитися рідше, тому що у кожної своя родина, побут і свекрухи. Але зараз видався вільний вечір, ось ми і вирішили зустрітися і про все поговорити. Рая стала розповідати, що взяли вони з чоловіком іпотеку і купили квартиру в новобудові. Вид звідти дуже красивий, на 10-му поверсі будуть жити. Тільки от добудується там все тільки через рік. Вони знімали квартиру, але от свекруха казала, що даремно гроші на вітер викидають. Адже можна переїхати жити до неї, у неї трикімнатна квартира, місця всім повинно вистачити. Тим більше можна заощадити гроші замість того, щоб рік у чужих людей жити.
Так і зробила Рая з чоловіком переїхали до свекрухи. Свекруха у неї не бабця стара, а все ще молода, бодрячком. Вона встигає попрацювати день, а ввечері з подругами базікає. Рая думала, що буде мінімально контактувати з нею, тому жодних конфліктів і сварок бути не повинно. Тільки от у свекрухи є одна особливість — вона ніколи не викидає продукти. -Це ж їжа, з нею так чинити не можна, треба все до останнього з’їдати! – каже свекруха. -А якщо вже щось починає підгнивати, не їсти ж таке… -Моя свекруха примудряється і таке з’їсти. Вона обрізає прогнилу частину, замаринує з цибулею і кидає в суп.
Фу, а що прямо так і робить, ви потім їсте? -Це вона так говорить, я сама поки не бачила. Але що саме дивно, так я відкрила банку з варенням. А там вже цвіль, це не дивно, сама кришка вся проржавіла. А свекруха сказала, щоб я прибрала верхній слів цвілі, а далі все з’їла, щоб не пропадало варення. -А окремо від неї харчуватися не пробували? -Ні, для неї це образа. Вона вважає, що якщо ми живемо у неї в будинку, їсти всі повинні однаково.
