Ця історія сталася досить давно, коли я була на п’ятому місяці ваrітності. Справа була пізно увечері, я була однією з рідкісних людей, які в цей час ходять через лісопарк. Раптом з темряви на мене напали дві темні постаті. Я навіть не відразу зрозуміла, що відбувається. Було відчуття, що чоловіки вибралися з нізвідки. Один почав тягти в мене сумку, а другий схопив мене за руки, щоб я нікуди не втекла.
Чесно кажучи, не знаю , чим би закінчився цей день, якби один незнайомий чоловік не наспів на допомогу. Він ударив того, хто відібрав сумку, а потім і від другого звільнив мене. Ша храї явно не очікували відсічі, тому вважали за краще втекти. Я того вечора багато дякувала чоловікові, а він лише відмахнувся і просто провів мене додому. Коли я розповіла чоловікові про цю історію, він хотів особисто подякувати моєму рятівнику, але ми не знали, де його шукати.
З того часу минуло 25 років, наш син вже дорослий і недавно привів познайомити з нами наречену. Дівчина мені одразу сподобалася, я була рада, що син знайшов гідну кандидатуру. Ви не дивуєтесь, коли ми познайомилися з батьками Олександри, виявилося, що її батько був саме тим, хто колись врятував мене, коли я була ваrітна сином. Ось такі несподівані збіги іноді трапляються у житті.
