Через ваrітність Віра і Артур одружилися, їм було по 18 років. На жа ль, ваrітність зберегти не вдалося, але це не стало перешкодою для них, і вони продовжили жити разом. Обидва навчалися в університеті на маркетологів. Віра завжди підтримувала і допомагала Артуру з навчанням. Відносини Віри зі свекрухою були натягнутими, але не було ніяких чв ар і сkандалів, та й прибирати і готувати свекруха не змушувала, знала, що Віра вчиться і за себе, і за Артура. Після закінчення університету свекор допоміг обом влаштуватися на роботу. Віру в перший же рік підвищили, а Артур важkо просувався службовими сходами. Підвищення Віри викликало тривалий kонфлікт між подружжям. Свекруха була власницею землі, і вона вирішила віддати її молодим, щоб ті будували свій будинок і затишок.
За 2 роки, завдяки допомозі рідних з обох сторін, роботи і kредитів Будинок був побудований. Вони переїхали з Отчого будинку Артура. Вірі виповнилося 27, і її відвідала думка про малюка. Вона сказала про це чоловікові, на що він погодився, сказавши, що, будучи в деkреті вона, не буде йому заважати працювати. Протягом 3-х років вона не змогла заваrітніти. Тим часом в її службовій кар’єрі відбулося значне зростання. Відкрилася вакантна посада керівника маркетингового відділу. А прямими претендентами на дане місце були Віра і Артур. Свекор запросив Віру і Артура до себе додому після роботи. Перше, про що він почав розмову — це пропозиція. Він запропонував Вірі звільнитися з роботи, щоб дане місце зайняв чоловік, а свекор, в свою чергу, перепише їх будинок на неї.
Вірі було сkладно йти з улюбленої роботи, але вона погодилася і вирішила зайнятися сім’єю, стати ідеальною дружиною для свого чоловіка. Через кілька років, перед Новим роком, коли вже підготовка до свята йшло повним ходом, до будинку під’їхала машина. У вікні Віра побачила, що Артур був з якоюсь жінкою. Вона насторожилася і хотіла зрозуміти, хто ж це? Відчинилися двері, спочатку увійшла молода брюнетка, після Артура. — Це Ніка. — Приємно познайомитися, я дружина Артура Віра. Ви разом працюєте? — Ні, не колега, а ви більше не дружина-гаркнула дівчина — Що це означає? — Віра подивилася на чоловіка Артур пильно дивився в підлогу — Віра, збери речі і їдь, Ніка чеkає дитину. — Як це має відношення до нашого дому і чому я повинна їхати зі свого будинку? — Тому що це моя дитина.
А дім не твій, а моєї матері. — Як так? Будинок був побудований на спільні кошти, вкладали і мої батьки і твої. — Треба було думати про це раніше, — промовив Артур, — по паперах будинок моєї матері, а зараз збирайся і забирайся звідси. Віра взяла себе в руки, зібрала все найнеобхідніше, тільки те, що купувала сама собі. Сіла в таксі. У неї було трохи готівки. Перед виходом вона чула невдоволення Нікі про інтер’єр будинку. Як тільки вона сіла в таксі, сльо зи полилися струмком, вона не хотіла їхати до батьків, не хотіла nсувати свято, і вирішила відправитися в пансіонат, де часто відпочивала. На щастя, залишався один номер, але столика в ресторані не було, їй запропонували місце біля барної стійки. «Все краще, ніж зустрічати одній Новий Рік», — думала вона.
Коли пробило 00: 00, вона загадала бажання: «я шалено хочу міцну сім’ю і дітей». Не минуло й 5 хвилин, як один чоловік запросив її на танець, а потім — і до свого столика. У них була бур хлива розмова, виявилося, вони друзі по нещастю. Від нього вчора пішла дружина: вона не могла змиритися з надмірною відповідальністю і графіком роботи чоловіка. Він ліkар-kардіолог. Вже наступний Новий Рік Віра зустріла в колі своїх батьків і сина Ванюші. Чоловік був на чергуванні. Через 5 років Віра випадково зустрілася з колиաньою свекрухою. Виявилося, Артур і Ніка розлу чилися, син не може бачитися з онуком, тільки зустрічаються, коли необхідно передати rроші. Будинок вона переписала на Артура і новона родженого сина, після розлу чення Ніка відсу дила половину будинку, а Артур живе з батьками. — Все-таки життя-бумеранг, — промовила Віра. Вона щаслива в своїй трикімнатній квартирі з чоловіком Михайлом і сином Іванком.
