Коли я видавала свою дочку заміж, то запропонувала їй одну угоду з квартирою. Час показав, що я не помилилася

ПОЛИТИКА

Так вийшло, що я виховувала свою дочку Аню одна. Добре, що своя однушка у нас була в місті, якось справлялися. А потім жахлива звістка-у мене батьки в селі поме рли, мені довелося їх будинок продати, все одно в село повертатися сенсу немає. На гроші, що я отримала з батьківського дому я вирішила вкластися в іпотеку. Мені всі знайомі говорили, що це поrана ідея. Як я з дитиною на руках буду ще іпотеку виплачувати, але я працювала в хорошій компанії, і точно розуміла, що просто так мене ніхто не звільнить, а мати ще одну квартиру в місті ніколи не буде зайвим.

Так до моменту, коли моя дочка закінчила університет, я вже оплатила всю іпотеку, квартира повністю стала моєю. Але мені вона ні до чого, тому я вручила доньці Ані ключі від заповітної квартири. Тільки вона була оформлена на мене, але ці папірці для нас нічого не значили. А потім Аня зустріла хорошого хлопця, вони вирішили одружитися. І тут я запропонувала Ані одну хитрість. Адже після одруження вони повинні разом з’їхатися, так нехай живе в новій квартирі, але ми скажемо йому, що я здаю вам її в оренду. Ціну за оренду попрошу невелику, нижче ціни за таку квартиру просто неможливо буде знайти.

— Мамо, навіщо мені його обма нювати? Чому ми просто не можемо спокійно жити в квартирі, тим більше ти сказала, що вона моя. — Вона і так залишається твоєю, і гроші чоловіка я віддаватиму тобі. — Тоді навіщо весь цей об ман? — А щоб він межі свої знав. Тому що буде негоже, якщо чоловік до дружини на все готовеньке переїде. Нехай платить, а потім ці грошенята тобі ж і дістануться. Ти в декрет вийдеш, тоді грошей точно не буде вистачати, а у тебе вже запас буде матися. Дочка погодилася, але по початку їй було совісно на душі. А потім вона зрозуміла, що я дуже мудро вчинила. Тому що не раз траплялися випадки, коли терміново потрібні були гроші, а у мене накопичені вже були.