Віра довгі роки працювала доглядальницею для Ганни Іванівни, дочка якої ніколи не згадувала її. Одразу після nохорону бабусі на Віру чекала несподівана новина.

ПОЛИТИКА

Віра, дівчина з маленького містечка після школи переїхала до міста, щоб продовжити освіту. Якось у клубі вона познайомилася зі Стасом, закохалася в нього та згодом переїхала до нього. Його батьки були у відрядженні за кордоном, і молода пара мала достатньо коштів для комфортного життя та щоденних вечірок. Спочатку Вірі подобалося це стрімке життя, але незабаром вона виявила, що потопає в академічних боргах і ледве справляється з іспитами. Її освіта висіла на волосині, але вона була сповнена рішучості викластися по максимуму. Поки Віра поєднувала навчання і бурхливе світське життя, на якому наполягав Стас, вона опинилася у скрутному становищі. Вона була ваtітна.

Стас, дізнавшись на новини, наполіг на тому, щоб Віра перервала вагітність. Але вона відмовилася і, спустошена, повернулася до гуртожитку. Пізніше Віра збрехала матері, що заміжня, оскільки їй було соромно зізнатися, що вона живе зі Стасом без офіційних зобов’язань. Він пообіцяв, що вони одружаться, коли повернуться його батьки. Коли батьки Стаса повернулися, вони виявились зовсім не привітними. Батько, зокрема, запропонував Вірі дати їм спокій і запропонував їй велику суму грошей, щоб вона поїхала, маючи на увазі, що Стас не годиться в батьки. Розбита горем, Віра повернулася до матері, але отримала відмову пожити в її квартирі, оскільки мати знайшла нового партнера і не мала місця для неї та її майбутньої дитини.

Почуваючись безпорадною, Віра випадково натрапила в парку на Соню, колишню однокласницю, яка, дізнавшись про її становище, запропонувала їй пожити в неї. Незабаром Соня, студентка медфаку, влаштувала Віру на роботу з догляду за літньою жінкою, Ганною Іванівною, дочка якої не могла доглядати її. Поки Віра була на ранніх термінах вагітності, вона доглядала Ганну Іванівну і ділилася з нею своєю історією. Після того, як Віра народила дівчинку Оленьку, вона продовжувала доглядати Ганну Іванівну доти, доки бабуся не померла. Одразу після похорону прийшла дочка Ганни – виселити Віру та продати квартиру.

Але, на превеликий подив, незабаром з’ясувалося, що Ганна Іванівна залишила квартиру Вірі за заповітом. Судові розгляди підтвердили право Віри на квартиру, залишивши їй та Оленьці надійний будинок. Несподіваним поворотом подій стала поява матері Віри, яка заявила, що хвора і потребує житла. Віра, виявивши співчуття, дозволила матері залишитися. Однак невдовзі вона дізналася, що мати брехала про своє здоров’я, щоб викачувати гроші з Віри, фінансуючи свого коханця. Розгнівана Віра зажадала, щоб мати негайно зникла з її життя. Минуле було складним для Віри, але саме через ці випробування та негаразди вона набула сили та незалежності.