У мене є колишня однокласниця на ім’я Ірина, яка живе з чоловіком та дитиною. Вони заробляють майже 35 тисяч гривень на місяць і, начебто, живуть добре, маючи хорошу квартиру та дві машини. Здавалося б, нічого незвичайного, але нещодавно я дізналася, що Ірина не вважає себе заможною і скаржиться всім, що їм не вистачає грошей на життя. Ірина виросла в сім’ї, яка зазнавала фінансових труднощів, і тому вона дуже економна у своїх витратах.
Вона ніколи не дозволяла собі купувати надто багато і завжди стежила за розпродажами та акціями. Давня мрія Іри – піти в супермаркет, взяти великий візок і наповнити його всілякими смачними продуктами, не дбаючи про ціни. Незважаючи на добру зарплату, Ірина та її чоловік постійно переживають, що їм може не вистачити грошей. Всі свої кошти вони спрямовують на погашення кредитів та покращення житлових умов. Нещодавно вони купили хорошу машину, потім ще краще і новіше, а потім ділянку землі з недобудованим будинком.
Зараз Ірина з чоловіком будують будинок, на який йдуть усі їхні гроші. Подруга так і не народила другу дитину, хоча хотіла, бо боїться, що в них не вистачить грошей, якщо вона перестане працювати та піде у декрет. І їй, і її чоловікові постійно здається, що ще рік-два і вони розплатяться з кредитом, добудують будинок і нарешті житимуть у достатку. Однак, як показала практика, «через рік-два» їм завжди потрібно більше грошей на щось інше, і Ірина знову заощаджує на всьому поспіль.
Іра заздрить тим, хто в магазині бездумно кидає у візок дорогі делікатеси. Сумно бачити, як моя колишня однокласниця постійно незадоволена та скаржиться, незважаючи на те, що її зарплата більша, ніж у багатьох інших. Замість того, щоб насолоджуватися життям, вони з чоловіком зосереджені тільки на своїх фінансових проблемах, що вже є, і створенням нових.
