Якби мені хтось сказав кілька років, що мій коханий буде вдвічі старшим за мене я б ні за що не повірила. Але доля вирішила інакше. Ми познайомилися зовсім випадково. Пам’ятаю, як зараз: зимовий ранок, я поспішаю на трамвай, ожеледь страшна. Звичайно, я впала. Тоді на допомогу прийшов Він. Він єдиний, хто допоміг. А я на […]
Продолжение...
Вже десять років я працюю на посаді завідувачки місцевого дитя чого будинку. Відверто кажучи, важко, справді. Важко дивитись у вічі дітям, яких ніхто не притискає перед сном до грудей і не водить в аквапарк на день народження, як дітей, яких виховують у сім’ях. Дуже хочеться, щоб кожен із вихованців зміг відчути, що таке батьківське кохання, […]
Продолжение...
Коли на світ з’явився мій син, свекруха найперша прийшла до nологового будинkу. Принесла вона з собою багато чого, і торт, і шампанське, а ще кульки – для малюка. Така була щаслива, хотіла дати ім’я онукові сама. Звичайно, ми з чоловіком не погодилися, але вона це прийняла нормально. Постійно гостювала у нас, доnомагала у всьому, за […]
Продолжение...
Вийшла заміж я у рідному селі за свого однокласника Руслана. Після весілля ми почали жити в його батьківському домі разом із мамою. За рік після весілля у мене з’явився син Остап. Ми були звичайною родиною. Я дуже сімейна людина, мені по-справжньому подобалося займатися господарством, свого чоловіка я теж дуже любила. Мій маленький світ зва лився, […]
Продолжение...
Вітя із сусіднього села, ми через знайомих зійшлися. Не можу сказати, що в нас таке яскраве кохання було, просто в ньому я побачила все те, що потрібно для спокійного, сімейного життя: добрий, спокійний, не n’є і не гуляє. Та й мені дуже хотілося переїхати від батьків та жити окремо. А Вітя дуже до речі натякнув, […]
Продолжение...
-А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а у брата лише дві… -Так, тільки в нього одна дитина, а в нас двоє. Причому хлопчик і дівчинка, – не […]
Продолжение...
Я вийшла заміж у дуже молодому віці. Тоді мені було лише 19 років. Через рік у нас із чоловіком наро дився первісток. Одразу після весілля ми переїхали до батьків чоловіка. Це була маленька двушка, в якій розвернутися просто неможливо. Зі свекрухою завжди були nроблеми: вона була жінкою з важkим характером, і змушувала жити в її […]
Продолжение...
Я з чоловіком і двома дітьми живу в невеликому місті. Добре живемо, платимо іпотеку і ростимо наших дітей. Чоловік працює, годує нашу сім’ю. Я ж весь день проводжу з моїми дочками. Весь домашній побут лежить на моїх плечах. Так як я не працюю, то намагаюся зробити так, щоб чоловікові не доводилося робити ніяких домашніх справ. […]
Продолжение...
На ювілей матері приїхали діти. І Андрій приїхав із Польщі, і Катерина із сім’єю, і Григорій із дружиною та дочкою. Зібралися всі разом, і, як у дитинстві, за одним столом почали ліпити вареники. — Це добре, що ви тут усі. У мене для вас важлива новина, – сказала мати. — Хоч гарна? — напружився Григорій. […]
Продолжение...
Минуло десять років із моменту, як її Кирило поїхав на заробітки. Приїжджав рідко, у свята, хоча гроші надсилав регулярно. Дізнавшись, що чоловік повертається, мало не пищала від радості. Вже кілька років одна жила, адже син свою сім’ю почав зводити, а вона на пенсію вийшла. Відразу почала думати, що їй треба приготувати, щоб святково зустріти чоловіка. […]
Продолжение...