Неймовірна історія «Хлопчика в пухирі», який прожив в пластиковому боксі 12 років. ФОТО

ДРУГИЕ НОВОСТИ

У 1970-х роках в США був проведений рідкісний експеримент. Малюк з рідкісним діагнозом (відсутність імунітету) був поміщений в стерильний бокс. Дитині довелося провести в такому стані цілих 12 років. Він став відомий в світі як «хлопчик в пухирі».

Першій дитині сім’ї Веттер був поставлений діагноз: важкий комбінований імунодефіцит. Малюк помер у віці семи місяців. З ймовірністю 50%, наступний хлопчик сім’ї повинен був мати такий же діагноз.

Єдиним шансом для дитини могла б стати пересадка кісткового мозку, а потенційним донором стала б їх дочка Кетрін. Але дива не сталося, і другий з’явився на світло з тим же діагнозом, що і його брат. Кістковий мозок сестри був несумісний з тканинами малюка.

Вчені запропонували варіант: залишити хлопчика в стерильному боксі до тих пір, поки вони не знайдуть ліків. Девід Філліп Веттер залишався під пластиковим «ковпаком» цілих 12 років.

Все, що потрапляло всередину коробки, проходило ретельну дезінфекцію. Мама хлопчика могла доторкнутися до сина тільки в рукавичках.

Незабаром хлопчик став розуміти, що він не такий, як усі. У дитини спостерігалася дратівливість і депресії. У 4-річному віці Девід проткнув свій бокс шприцом, забутим медсестрою.

Хлопчик ріс, а його пластиковий бокс доповнили ігровим простором. Девіда навчали за шкільною програмою. До нього часто приходили знаменитості і фотографувалися з ним.

Коли хлопчикові було 6, вчені з NASA запропонували надіти на нього скафандр, в якому хлопчик зміг би переміщуватися за межами боксу.

Але перші спроби не закінчилися успіхом: навколишній світ лякав хлопчика. Але так не могло тривати, тому що зміст такого життя було дуже дорогим задоволенням.

Коли знову вирішили зробити операцію, разом з кістковим мозком до Девіду потрапив вірус Епштейна-Барра. Звичайні люди при зараженні хворіють безсимптомно, але для хлопчика без імунітету вірус став смертельним вироком.

Коли стан дитини вже не залишив надій, його в перший раз витягли з коробки, і мама змогла доторкнутися до нього. На надгробку Девіда написали: «Він так і не доторкнувся до світу, але світ доторкнувся до нього».