Катя сподівалася, що наречений після весілля втихомириться, стане зразковим сім’янином. Та й у селі, де всі один одного знають, не наважиться зайвого зробити, хоч він і любив суспільство жіночої статі. Довгоочікуване весілля пройшло чудово, Катя була щаслива. Спочатку все було добре: Антон із роботи приходив додому і з дому йшов на роботу. Але якось він зник на тиждень: загуляв із недавньо розведеною Дашею. Був скандал на все село, Катя погрожувала роз лученням, а чоловік і не наполягав: «Хочеш розлучитися-розлучись!».
Всю ніч вона проnлакала, зібралася, щоб вийти і подати на роз лучення і тут… у дверях стоїть непоголений, брудний, із жахливим запахом перегару чоловік. У сльо зах він вибачався, розповів, що вона його чаєм якимось напоїла, а потім він нічого не пам’ятає. «Тебе одну люблю, одну єдину!» — казав він Каті. Вибачила. Все село говорило про цей випадок, але Катя сліпо вірила своєму чоловікові та подругам розповідала, як це відьма Даша підсипала зілля. Навіть чоловік від неї втік, нема чим мужика утримувати. Даша лише сміялася з усього цього: «Так, кабель її Антон. Одного разу підморгни, він уже весь твій.
Гроші були-жив зі мною, а як скінчилися-додому відправила. Буду я ще за ним доглядати! Катя всі ці чутки чула, але була впевнена у своєму чоловікові. Та й Антон став розсудливим, все в будинок, для дружини. Виявилося, що це був вплив серйозної розмови з батьком. Він попросив сина гуляти тихо від дружини, щоб ніхто не знав. Пригрозив, що, якщо повторитись, може вважати, що батьків у нього немає. З дому вижене, і все Каті залишить. Незабаром у них наро дився син. Антон був шалено щасливий, ні на крок не відходив від дружини та дитини. Не думав про походи збоку. Він був упевнений, що тоді він був лише жер твою обставин. Але ніхто й не підозрював, що він крутив роман на роботі із бухгалтеркою. Помер ли батьки Антона. Він дуже сумував… а потім, зник.
Катя знову влаштувала сkандал на все село. Прибігла до Даші, обзивала, вимагала чоловіка. -Немає у мене твого Антона! — Кричала Даша З кімнати вийшов чоловік. Катя привіталася і швиденько пішла. За кілька днів з’явився Антон. Охайний, доглянутий, задоволений. Заявив, що йде від неї. В іншу заkохався. Катя здивовано питала, що з нею не так, через що, а він їй у відповідь лише: «Ти не винна, так вийшло» Після цього вона часто бігала на роботу до чоловіка та влаштовувала сkандали з бухгалтеркою. Погрожувала, що накладе на себе руки і дитину. Нарешті їй набридли всі ці чутки і сkандали-вона змирилася.
Подружки дивилися на неї з жалістю. Пізно ввечері хтось постукав у двері. Антон стояв у дверях із валізою. Вона його впустила. Все було нормально, жили дружно. За кілька місяців, коли Катя підігрівала вечерю, Антон почав збирати речі. — Ти куди? — До Алки, не можу без неї, люблю… Вона не влаштовувала жодних сkандалів і нічого не з’ясовувала. За місяць повернувся. Вона його знову прийняла. Виправдовувалася перед подругами: «Погуляє та повернеться додому». Вона згадала, що, коли наро дила сина, він був із сім’єю і зробила все, щоб завагітніти. Вийшло одразу. Незабаром у них з’явилася дівчинка. Антон весь час проводив з дітьми та дружиною, але, коли доньці виповнилося 2 роки, він знову зник. Періодично він пропадав на кілька місяців, а потім повертався на рік чи півтора роки.
Це стало звичним. Йшли роки. Катя за цей час виростила двох чудових дітей. Дала освіту, син уже одружився і поїхав, незабаром весілля дочки. Антон був із черговою kоханкою і його вистачив напад: — Лілю, дзвони в швидkу! Приїхали, оглянули. Сказали, що для такої активності він уже не молодий. Прописали дієту, спокійний спосіб життя, легку працю та жодного стресу. Як виявилося-діа бет. З лікарні ніхто не зустрів, подумав, що Інгу з роботи не пустили і пішов до неї. Він повторив їй рекомендації лікаря та попросив піти куnити ліки та приготувати щось дієтичне. – Ти мені хто? Чоловік? Сват? Брате? Не збираюся я доглядати за тобою. Ходити за тобою за твої kопійки не збираюсь.
Іди краще, мені ін валіди не потрібні! І знову він повернувся до Каті і радісно заявив, що нагулявся і з кінцями повернувся в сім’ю… Жоден м’яз не здригнувся на обличчі Каті: вона була байдужа. Повідомила, що задоволена цією щедрістю, але він спізнився. Дочка запросила її, і вона їде до неї. — Заходь, розташуйся, облаштовуйся, створи свій затишок, а я пішла. До побачення! Минуло 3 роки. Катя стояла біля порога пологового будинку і чекала звісток від дочки. Вона вийшла, а супроводжував її видний чоловік у білому халаті. Вона подякувала Андрію Єгорову. І раптом він запитав: Ваша дочка дуже подібна до вашої сестри! — Яку сестру? — На цю, — він глянув на Катю. -Так це моя мама!, — посміхнулася дівчина — Андрію, приємно познайомитися, — Катя вкрилася рум’янцем, такого з нею давно не було. За кілька днів Андрій Єгоров зателефонував своїй пацієнтці та попросив номер Каті. Вона поцікавилася матері: чи не проти вона. Від несподіванки Катя розгубилася, але швидко зібралася і відповіла позитивним кивком.
