Я хотіла б розповісти свою історію, бо сама я вже не впораюся, мені потрібна порада. Я – друга дружина свого чоловіка. Коли ми познайомилися, він був у розлученні, і у нього був син від минулого шлюбу – Гриця. Мене це не вiдлякало. Мого кохання вистачило б і на Грицю. Про свою дитину я думала, але розуміла, що не варто квапити Андрія, адже фактично в нього вже був син. Весілля ми не зіграли. Андрію було б некомфортно запрошувати всіх друзів та родичів на своє “свято життя” вдруге. Через 4 місяці після весілля я дізналася, що вагiтна. Ми обоє дуже зраділи, але того ж не сказати було про свекруху. Але все по порядку. Наразі буде цікавий поворот в історії. Колишня дружина із сином живуть із моєю свекрухою у її ж квартирі.
Завіса! Насправді свекруха живе у 4-кімнатній квартирі одна. Вона так любила свою невістку, що після розлучення сина не захотіла з нею розлучитися і попросила їх залишитися з нею. Насправді на розлучення подав чоловік, а дружина та його мати були категорично проти цього, ось дві жінки і об’єдналися в один союз. Мого сина свекруха на дух не переносила, вона навіть у свята його не запрошувала, але, коли наш Льошка сам потоваришував зі зведеним братом, свекруха розтанула і почала навіть запрошувати нас у гості без приводу. Якось ми з чоловіком вирішили зробити приємне дітям. Купили велику подарункову коробку, наповнили її улюбленими солодощами дітей, а для нас купили тортик і пішли до свекрухи у гості. Коли ми сіли за стіл, свекруха Льошку навіть до столу не запросила.
Мені стало дуже ոрикро, але я не подавала виду, я бачила, що і чоловік за це злитися на матір. Потім ми поставили коробку на стіл. Свекруха відчинила її, дістала звідти цукерки, віддала все старшому онукові, а моєму – ні-чо-гошечки. Мій сам підійшов до бабусі і попросив бодай одну цукерку. Та дістала щось із коробки та кинула йому. Я не витримала: — Лідіє Василівно, чому ви Гриші дали стільки цукерок, а Льошіе всього одну? Це ж ми купили. — Ви купили, — відповіла свекруха, — тож нехай у вас він і буде їсти свої цукерки. Ми рано того дня повернулися додому. Дорогою мій син запитав: — А чому інша бабуся любить мене більше за цю? Ми з чоловіком і не знали, що відповісти синові. А так я й гадки не маю, як далі підтримувати спілкування з Лідією Василівною.
