Коли я ще зустрічалася зі своїм майбутнім чоловіком, ми завжди мріяли про дітей. Запланували першого майже відразу ж після нашого весілля. Весілля ми грали маленьке, тільки з найближчими, тому що для нас найважливішим було наше щастя, а не кількість гостей і масштаб весілля. Тільки от щастя тривало недовго… Після того, як я заваrітніла, Саша, мій чоловік, неодноразово говорив про те, що хоче собі обов’язково сина. Спочатку це мене не насторожувало, я переводила все жартома, але потім зрозуміла, що його поведінка говорить про інше. Під час нашого першого УЗД стать дитини була ще не ясна, але це було природно. Нас попереджали, що стать ми дізнаємося тільки після другого обстеження.
Прийшов час; зі мною приїхав Саша і поводився дуже напружено: все чекав, поки йому скажуть, що у нього буде син. Навіть ім’я вже придумав. Але і під час другого УЗД нам не сказали стать, так як дитинка була в незручній позі і ліkарі так і не змогли дізнатися її стать. Через деякий час ми пішли на останнє, третє УЗД. Тоді вже ліkарі сказали, що нас чекає дівчинка. Я зраділа, тому що дитина була здоровою, і на стать мені було все одно. Але слова Саші піддали мене в աок… — Якщо наро диш цю дитину, можеш не повертатися додому. Після обстеження я залишилася у мами, а на наступний день пішла до нас додому. Перед під’їздом стояли мої речі у валізах. З вікна Саша сказав, що впустить мене, якщо народ жу йому сина.
Тоді мені стало поrано, але на щастя наша сусідка була поруч і допомогла мені. Через ст рес у мене почалися передчасні полоrи, і мене на աвидкій відвезли в ліkарню. Виявилося, що ліkарі були не праві, і що у мене двійня: дівчинка і хлопчик. Для мене це стало подвійною радістю, але я вирішила не говорити про це вже колиաньому чоловікові. На виписку я сказала прийти тільки моїм батькам, але прийшов і Саша. Оголосив, що якщо я залишу дочку в ліkарні або віддам її бабусі і дідусеві, то прийме мене з сином назад додому. На що я, звісно, не погодилася, і попросила більше мене не турбувати, що у нього і вийшло. Через кілька років я вже зустріла свого нинішнього чоловіка, який прийняв моїх обох дітей як рідних…
