У нас зі свекрухою ніколи не було близьких, хороших відносин, але і не сварилися. Іноді вона діставала своїми претензіями, невдоволеннями, але до цього я звикла. Я її поважала. Вона була хорошою бабусею для моїх дітей, всіляко допомагала мені з ними, гидот не робила. Тільки, до останнього часу. Тут стався такий інцидент. Мені від бабусі в спадок дісталася невелика, затишна дача. Свекруха і тут нам допомагала. Приїжджала, копалася в землі. Цю роботу вона обожнювала. То садила що-небудь, то збирала урожай. Конфлікт стався саме через те, що вона зібрала ягоди. Я вирішила поїхати на дачу і зібрати ягід для варення.
Приїхала і побачила, що на кущах жодної ягідки. Відразу почала придумувати варіанти. Сусіди не могли таке зробити. У нас в селі таке не прийнято. Але хто ж тоді зробив це? Поки я намагалася розгадати загадку, до мене на чай прийшла моя сусідка баба Свєта. — А чого твоя свекруха одна збирала ягоди? Допомогли б їй хоч. Стара жінка, їй, напевно, було важко. Сама така, добре знаю. Ось тоді тільки я зрозуміла, в чому ж справа. Звичайно, я здивувалася, адже до цього жодного разу вона такого не робила. Принаймні, я не знаю таких випадків. Вирішила я зателефонувати свекрусі. — Ви були у нас на дачі недавно?
— Так, я зібрала ягід для дітей дочки. Спочатку пішла на ринок, а там такі ціни були, вирішила у вас обірвати смородини. Тобі ж не так багато треба. — Мені треба багато. Я хотіла зібрати їх для варення, навіть пісок вже купила. Так складно було зателефонувати і порадитися? Ви обірвали всі ягідки до єдиної. — Нічого, скоро інші ягоди встигнуть, з них звариш. Тобі що, шкода? Вона не розуміла, що справа була в тому, що вона не порадилася, не поставила нас до відома. Мені не шкода, але прикро, що діти зовиці наїлися ягід, а моїм нічого не дісталося. Чоловік теж поговорив з мамою, але вона влаштувала скандал. Тільки сама ж ближче до літа прийшла і помирилася, адже скоро ж новий сезон ягід…
