В даний час стало так важко жити, що це призвело до того, що родичі перестали спілкуватися між собою, вже рідко ходять один до одного в гості. Як на мене, у кожного знайдеться такий родич, який незважаючи на обставини, завжди знайде причину зупинитися у свого дядька, тітки на невизначений термін, щоб виконати свої справи. Моя подруга розповіла мені, що після того, як вона повернулася з роботи, вона побачила у себе в квартирі дочку своєї зовиці, яка до цього моменту жила в селі.
На питання про те, як вона сюди потрапила і скільки вона буде жити, вона сказала, що її мама привела і буде жити до тих пір, поки її мама не знайде собі відповідну роботу. Валя мене ошелешила ще тим, що заявила: її мама теж прийде через кілька днів жити у них, так як в селі нічим займатися. Так як подруга дуже любила свого чоловіка, то не стала говорити йому про те, що їй неприємно, що його племінниця і сестра вирішили жити у них без дозволу. Чоловік Степан був настільки доброю людиною, що сказав своїй племінниці, мовляв, вона може жити стільки скільки хоче, і роботу для її матері знайде.
Подруга просто оторопіла, почувши це все, так як бачила, що умовити чоловіка повернути племінницю назад в село не увінчається успіхом. Так і жили вони в тісноті, але не в образі, як то кажуть; подруга втомилася вже від ледачої дочки зовиці, яка думає, що в санаторій приїхала. Вся ця ситуація мені знайома, так як родичі до мене теж набивалися в гості, я звичайно все розумію і вважаю, що родичам потрібно доnомагати в міру можливості, але я проти проявленого на хабства. Кожна людина повинна намагатися жити так, щоб не доставляти незручності і клопоти іншим.
