Я була довгоочікуваною дитиною, так як у мене було три брати, і мої батьки сильно зра діли, коли дізналися, що у них буде дочка, хотіли мене назвати Марією, але в самий останній момент моя мама передумала і назвала мене Олівією. Проблеми почалися ще в дитячому садку: малюки не могли запам’ятати моє ім’я, постійно називали так, як їм було зручно. Батьки не звертали уваги на це, вважаючи, що я виросту і все зміниться, все звичайно ж змінилося, тільки в гіршу сторону.
У школі стали мене обзивати «Олів’є», «Олія»: я завжди nлакала, мені було боляче і приkро за те, що мене обзивають і не хочуть зі мною спілкуватися. Коли я ділилася зі своєю мамою щодо цього, сказала, що хочу поміняти своє ім’я, вона почала мене відмовляти, сказала, що я нічого не розумію, не маю права міняти, що мені потрібно полюбити своє ім’я. Я не могла змиритися з усім цим, і ось коли мені буде 16, я точно поміняю своє ім’я, і мені все одно, що подумають про мене, мене це взагалі не хвил ює.
Мені здається, що батьки повинні прислухатися до думки своїх дітей, і давати їм такі імена, від яких їм не буде соромно надалі. Після того як я зможу поміняти своє ім’я, то візьму ім’я Марія — те ім’я, яке було уготовано для мене ще до мого народження. Добре, що хоч тато мене розуміє і підтримує: він сказав, що доnоможе мені з документацією, коли мені виповниться 16. Тоді вже можна буде поміняти все законним шляхом. Мама в люті від мого рішення, але я не збираюся більше терпіти приниження і образи.
