Я роз лучилася з чоловіком через зраду, свекруха хотіла помститися мені через онука, але мій син виявився розумним і хитрим Своєму «благовірному» Ася вказала на двері місяців вісім тому. Застукала на зраді. Екс-чоловік йти з дому не захотів. Довелося звертатися в nоліцію. Той спробував сунутися до су ду на предмет поділу майна, але адвокати відразу пояснили, що нічого у нього не вийде. Квартира була власністю Асі ще до заміжжя, і розділу не підлягала. Екс-чоловік, ображений такою, на його погляд, несправедливістю, кудись поїхав. Чоловік зник, а свекруха залишилася. І з’явилася у Асиного будинку, як тільки зрозуміла, що з житлом її синочок прольотів.
Не пускати ту спілкуватися з онуком, Ася не мала ніякого морального права. Василиса, прикриваючись онуком, намагалася споганити життя невістки, яка вигнала взаший її синочка, і залишила того без даху над головою. І не важливо, що той сам винен. Свекруха ввела собі правило приходити до Асі з сином кожен божий день з ранку раніше. І трезвонити в двері поки її не впустять в будинок. У пенсіонерки, вільного часу навалом, живе недалеко, чого ж не приходити… Щоб завоювати симпатію онука, до якого була байдужа до роз лучення, та кожен раз приносила хлопчикові шоколадку. Вісь і сьогодні з ранку. Ася пішла відкривати. — Привіт, Василиса.
— Не поспішаєш відкривати двері, Ася, — до «здрастуй» свекруха не зійшла. — А ти, онучок, знаєш, що твій тато не думав кидати тебе одного? Це його твоя мама примусила виїхати. Твоя мама недобра, пам’ятай про це, — нашіптувала Василиса, думаючи, що Ася її не відчуває. Але та почула. Увійшла в кімнату і рішучим тоном зажадала: — Сьогоднішнє спілкування завершено. У мене з сином чекають наші справи. Василиса, ви зможете відвідати іншим разом. Та пішла. Ася прийшла на кухню і задумалася-як відвадити свекруху і не образити при цьому сіна. — Мам, — прийшов до неї хлопчик. — Що, синку. — Я не хочу, щоб вона приходила. Вона про тебе поrане говорити. Нехай не приходити… Ось так малюк вирішив вініклу дилему.
