У Олега з Євою завжди були дивні стосунки. Мені Єва часто скаржилася на хлопця, а потім тут же відчувала провину за свої слова: — Просто він починає сварку на порожньому місці, а я щоб його якось заспокоїти беру всю провину на себе. Коли я починаю вибачатися за те, чого я навіть не робила, то він ніби стає задоволений і замовкає. І так було кожен раз. Якось Єва затрималася на роботі і запізнилася на свій автобус. Наступний під’їхав через 20 хвилин. Єва приїхала додому трохи пізніше звичайного, і тут Олег знову почав сварkу:
— Ну і де ти шлялася? Що важко було мене попередити? -Я не шлялася, я додому йшла. — Не бреши мені, мої знайомі бачили тебе з хлопцем… Єва розуміла, що Олег знову вигадав якусь безглузду історію, тим більше у неї не було знайомих хлопців, на роботі всі колеги були жінки. Але в цей раз дівчина не збиралася просто так просити прощення ні за що, вона стала відповідати Олегу. — Досить придумувати казки. Ми обидва розуміємо, що ні з ким твої «знайомі» мене не бачили.
Олег не очікував такої відповіді, він зрозумів, що втрачає контроль над дівчиною. Тому викинув її в під’їзд пізньої осені в тапочках і домашньому одязі. — Іди подумай, може, щось зрозумієш. І тут Єва все зрозуміла, зрозуміла, що більше не хоче ні хвилини жити з такою людиною як Олег. Через півгодини Олег відчинив двері. Єва мовчки увійшла додому і стала збирати свої речі. — Ти що робиш? Ти робиш помилку, ти без мене жити не зможеш. — Олег, я вже зробила помилку, що почала зустрічатися з тобою, а зараз я її виправляю.
