Рік тому я перейшла працювати до нової фірми. На минулій роботі у нас був досить суворий дрес-код, тому весь мій гардероб був ретельно підібраний. Я вже звикла до класичного, акуратного одягу, тому і на новому робочому місці не стала змінювати звичний вигляд. Колектив на новому місці переважно жіночий, а дрес-коду немає, тому на роботу більшість ходить у будь-чому. Іноді моя робота мені нагадує лігво змій. Усі так і прагнуть одне одного зганьбити, пообговорювати, очорнити. Мене одразу прийняли в багнети. Мовляв, тільки прийшла, а хвалиться дорогими шмотками. А коли поширилися чутки про розмір моєї зарплати, ситуація лише погіршилася. Я стала одним із найпопулярніших персонажів для обговорень та наклепу.
До високоповажних колег я намагалася завжди ставитися з гумором. Ну не вистачає людям емоцій у житті, от і лізуть у чуже. Мені навіть приносило деяке задоволення слухати, що про мене говорять. А серед міфів, що крутилися довкола мене, зустрічалися й досить безглузді. У мене тільки з однією дівчиною нормальні відносини склалися. Соню теж взяли одразу на високу посаду, тому її теж одразу не злюбили. Дівчина вона скромна, тиха, але розумна та старанна. Начальство мою працю і старанність, а також завжди акуратний і пристойний вигляд, оцінило. Мене невдовзі підвищили. Після цього Соня зайшла до мене якось і каже: -Кать, а ти знаєш, що Євгенія Михайлівна всім говорить, що ти з начальником спиш? Варто зазначити, що Євгенія Михайлівна дуже недостойна особа.
Є керівником відділу піару, але за фактом усі свої обов’язки делегувала на плечі своїх підлеглих. Сама весь день зайнята лише тим, що сидить, п’є каву та поширює плітки. Я трохи розлю тилася, вирішила поставити її на місце. Під час обіду спеціально голосно звернулася до неї: -Євгеніє Михайлівно, а навіщо ми чутки поширюєте, що я з Віктором Петровичем сплю? Ви ж керівник відділу, у вас хіба мало справ? Ах, точно! Адже ваші справи роблять інші люди, а ви зайняті зовсім іншим, вигадуєте якісь казки. А даремно. Адже якщо б я спала з начальником, ви б за дві секунди з нашої фірми вилетіли. Думайте спочатку, а потім рот відкривайте в мій бік. Усі співробітники приголомшено дивилися на почервоніле обличчя Євгенії. Варто зазначити, що після цієї сцени життя моє стало нудніше. Пліткувати про мене боя лися.
