Ольга бадьоро крокувала по бруківці, наспівуючи собі під ніс якийсь веселий мотив. Вона дуже давно, з дитинства, мріяла про море, але тільки зараз вдалося на це накопичити грошей. У батьків Ольги завжди не вистачало на відпочинок коштів. Тому, коли дівчина виросла, вона вирішила сама виконати свою мрію. Їхати потрібно було на поїзді приблизно добу. Дівчина прийшла трохи завчасно, щоб застрахувати себе від ймовірності запізнення. Вона трохи здивувалася, коли побачила в своєму купе великий пакет в клітку. Такі адже давно ніхто не використовує.
Щоб скоротати час, вона дістала з сумки книгу і почала читати. Коли поїзд рушив, вона несподівано почула якийсь шерех, а потім дитячий крик. Дівчина не відразу зрозуміла, що джерело звуку знаходиться в пакеті. Розкривши його, дівчина завмерла, там лежало немовля. Дівчина покликала кондуктора. Вона теж впала в сум’яття, побачивши дитину: — Двадцять років тут працюю, а такого в моїй практиці ще не траплялося. Я бачила, як цей пакет сюди занесла дівчина з якимось чоловіком.
Чоловік виявився в сусідньому вагоні, його звали Валерієм. Валера просто доnоміг дівчині, коли та попросила, він не знав нічого про вміст пакету. Всю ніч Ольга провела з немовлям, боя лася його поставити в люльку, бо міг впасти, коли поїзд трясло. Валера теж крутився поруч. Так вони і познайомилися. Коли приїхали в місто, віддали малюка у відповідні орrани. Відпочивати Оля і Валера зупинилися в одному і тому ж готелі. За два тижні вони зблизилися, разом відвідували малюка. Поверталися додому вже як пара з твердим наміром одружитися і уси новити ту дитину.
