Долева зустріч для Іри відбулася перед супермаркетом. Вона з пакетами попрямувала до виходу, а там злива, ось дівчині нічого не залишалося робити, як просто перечекати. Ось тільки під час очікування вона помітила чоловіка поруч. — Коля це ти? — Так, я Микола… Незнайомець виявився хлопцем із паралельного класу Іри, з яким вона багато дружила у дитинстві. Пара розговорилася, Іра розповідала всілякі історії з їхнього дитинства, на що Коля лише з усмішкою кивав.
Одного разу Коля призначив зустріч у кафе наступного дня і своєю машиною довіз Іру до її будинку. Ця зустріч була доленосною, адже цій парі через рік судилося одружитися, ось тільки за кілька тижнів до весілля трапився один цікавий випадок. Пара гуляла в парку, обоє весело проводили час і милувалися один одним, ось тільки Іра вже давно помітила, що Коля якийсь сумний із нею останнім часом. Вона подумала, що з часом це пройде, але його погляд ставав лише сумнішим з часом. І невдовзі Іра вирішила запитати його, що сталося.
— Так як ми вже пара і весілля не за горами, я не хочу, щоб між нами були секрети, я маю тобі щось сказати. Іра затамувала подих, вона готувалася до rіршого результату. Відповідь Миколи виявилася не менш дивовижною. — Мене звуть Коля, ось тільки Коля Кошкін, і я гадки не мав, хто ти така, під час нашої зустрічі біля супермаркету. Ти мене сплутала з кимось, я навіть у твоїй школі не вчився. — Міг би відразу сказати, навіть якби тебе не звали Колей, я б все одно тебе покохала — сказала Іра, після чого обняла хлопця, який незабаром став її чоловіком.
