Я і подумати не могла, що в 42 роки я опинюся в такій ситуації, коли потрібно вибирати між своїм особистим щастям і спокоєм своїх дітей. Почалося все з того, що мій чоловік kинув мене, коли я заваrітніла донькою, нашою другою дитиною. З тих пір я почала виховувати сина і доньку одна. Моя мама тоді переїхала до мене, щоб допомагати мені з дітьми, поки я буду на роботі. Вдома я сиділа дуже рідко: я постійно працювала, то десь підробляла… я поставила перед собою мету забезпечити своїх дітей і маму фінансово так, щоб вони ні в чому не потребували.
Я домоглася свого, до того ж ми щороку їздили на море, так що все у нас було просто чудово. Рік тому я зустріла Миколу. Я вже не вірила, що моє серце здатне знову полюбити, але Микола довів це своєю появою. Він прекрасний чоловік, вдівець, у нього ніколи не було дітей, але він все життя мріяв про велику дружну сім’ю. Ми почали зустрічатися, і ось нещодавно я дізналася, що ваrітна. Я вже хотіла позба витися дитини, адже наро дити в 42 – перспектива не з кращих, але тут Коля так зрадів, дізнавшись про моє положення… він упав на коліна та став цілувати мої руки, розnлакався і сказав, що він самий щасливий чоловік на світі.
Скажіть, як я можу після цього позбу тися нашого малюка? Однак, тут встали проти нас мої діти. Дочка каже, що я її rаньблю, так і не безпечно це в моєму віці знову матусею ставати. Син сказав, що мені вже з онуками няньчитися пора, а не своїх дітей заводити. Загалом, я бо юся, що вибравши своє щастя, я втрачу своїх діток… Цей ст рах не дає мені спокою, і я не розумію, як бути в цій ситуації, але сподіваюся, ми з Колею зробимо правильний вибір.
