Потенційний найкращий день у житті Інни обернувся її с правжнім kошмаром, і все не так передбачувано, як ви могли подумати. Хлопець Інни, Льоня, зробив їй пропозицію при всіх її родичах, а коли родичі пішли, хлопець сказав своїй нареченій: — Цю каблучку носити тобі, тож половину я сплатив сам, а іншу половину оплачувати, отже, тобі. — Стій, що? Це ж обручка. Ти про що? – Інна не повірила своїм вухам. Вона подумала, що Льоня жартує, проте обличчя у хлопця було дуже серйозне. — Ну, обручку ж носитимешти, а не я?! З якого дива я повинен за неїплатити? — Обурювався хлопець, — це твоя каблучка, твоя і турбота.
— Гаразд, Льонь, я подумаю над твоєю пропозицією! – грубо відповіла Інна. — Над якою? — Над обома! — Тоді поспішай, у тебе мало часу, а якщо точніше – 24 години. Я купив обручку у знайомого, він сказав, що я можу повернути обручку протягом дня. — Ах, ти про все подбав, значить? — Інна погрозливо подивилася на свого нареченого, — як перед рідними вироблятися, так ти в перших рядах, а як за обручку коханій платити, то змиваєшся? — Дуренька, я це для тебе роблю, щобусітобі заздрили, який у тебе чоловік золотий, а ти цього не розумієш. — А рідні зрозуміють, що каблучказникла, — перебила його Інна.
— Я куплю інше, подешевше, — гордо відповів Льоня. — Так вони ж помітять підміну, — не вгамовувала Інна. – Я знаю хлопців, які роблять точні копії дорогих прикрас, усе під контролем. — Ах, під контролем усе? З цими словами Інна кинула кілька речей у рюкзак і поїхала до мами. Вона все розповіла мамі, а та почала наполягати на тому, щоб дочка покинула цього скнару і більше про нього не згадувала. Але ж люди не роботи… Любить Інна цього скнару, але й головою розуміє, що він на самому романтичному етапі так себе повів, отже очікувати від нього чогось адекватного надалі не варто…
