Перед Кончиною Мати Відкрила Синові Таємницю Минулого, А Коли Той Пішов За Пошуками Справжньої Матері, То Навіть Не Підозрював Кого Побачить

ПОЛИТИКА

Кирило і Анна були дітьми з найбагатших сімей столиці. Про їхні заручини писали в газетах. За розвитком їхнього роману пильно стежили наймодніші журнали, і навіть говорили по радіо. Коли пара готувалася до весілля, не стало батька Кирила. Всі вже говорили, що весілля не відбудеться, і пара, швидше за все, розбіжиться, адже багато хто думав, що їх шлюб – ніщо інше, як сухий розрахунок. Однак, закохані все ж одружилися. Вся столиця говорила тільки про них. Всі обговорювали скромне плаття Анни і закоханий погляд Кирила. Здавалося, вони удвох доводять всьому світу, що гроші безсилі перед справжньою любов’ю. Через 3 місяці після скромного весілля мати Кирила важко захво ріла. Деякий час вона була підключена до апаратів, а коли лікарі сказали, що шансів зовсім немає, і було прийнято відключити жінку від апаратів, вона покликала до себе Кирила на останню розмову. — Довгий час… у нас з твоїм батьком не виходило… не виходило завести дитину. Ми тебе всиновили, синку… твоя мати жива. Знайди її,

сказала вона і заплющила очі. Кирило не міг в це повірити, але він відкинув всі об рази і вирішив поїхати в рідне місто покійної матері і шукати в місцевих дитячих будинках дані про себе. Звичайно, у всіх таких закладах зберігалася конфіденційність, але дізнавшись, чий Кирило син, йому відразу ж надали дані про його усиновлення. Хлопець дізнався адресу своєї біолоrічної матері, Ксенії, і поїхав за адресою. Там він зустрів стару жінку, по якій було видно, що життя її непогано потягало, проте Кирилу ні краплі не було шкода. — Якщо ви з орг анів-йдіть, вам тут нічого робити, — сказала вона і спробувала закрити двері, але Кирило її зупинив. — Я твій син, Кирило. — Кирило, — сказала жінка, відкинувшись назад , — як же довго я тебе шукала. Як же я винна перед тобою синку. Вона збиралася встати на коліна, але Кирило її зупинив. Виявилося, батько Кирила був торговцем, якого посадили у в’язн ицю невинним, а там його і не стало від відомої хво роби ле генів. Після цього Ксенію,

вчительку іноземних мов, звільнили з роботи. Жити їй було нема на що, ось вона і здала свого півторарічного сина в будинок малятка, але пообіцяла повернутися за ним, коли знайде, чим його годувати. Кирило все це вислухав. Ксенія подарувала йому сережки, які дісталися її бабусі від самої імператриці. Вона попросила передати сережки невістці, на наявність якої натякало кільце на пальці Кирила. Він навіть не обійняв матір, але забрав подарунок і повернувся додому. Вдома він все розповів Анні, але той Кирило вже мало хвилював. У той час Анна часто йшла гуляти без Кирила, звинувачувала його в тому, що він постійно в роботі, говорила, що даремно вийшла за нього заміж. Тесть Кирила, одного разу випадково почувши ці слова дочки, наполіг на тому, щоб дочка кинула чоловіка, мовляв, для неї є партія краще. Анна була тільки рада це зробити. Кирило підписав всі документи, подав на ро злучення і переїхав до своєї біологічної мами, так як у нього інших родичів і не було. Не встиг Кирило і дня з мамою в руїні пожити,

вона віддала йому ключі іншої квартири і сказала: — Синку, я не хочу стати для тебе тягарем. Коли батька заарештували, а мене звільнили, я зрозуміла, що скоро у нас почнуть відбирати все майно. Цю квартиру ми відремонтували з твоїм батьком. Ти поживи там, ти ж ще молодий, звиклий до хорошого життя, а мені і тут вже добре, не турбуйся. Кирило спочатку вмовляв Ксенію переїхати з ним в нову квартиру, але потім здався, забрав ключі і в’їхав в квартиру. Вже через рік Анна з батьком почали дзвонити Кирилу і просити вибачення за свої рішення, але Кирилу було ніколи їх вислуховувати. Він жив зі своєю любов’ю у відремонтованій квартирі, а Ксенія жила в своїй новій однушці і з нетерпінням чекала появи онука.