Марія у свої 37 років була самотня. Жила з трьома дітьми та про чоловіка не думала. Але її сестра не змірилася з її самотністю. Постійно у них бували сварkи на цю тему. Її сестра Лена намагалася знайти чоловіка Марії. Якось навіть організувала зустріч, не спитавши сестру. – Я тобі нареченого знайшла. Знайомий чоловіка. Каже, добрий хлопець, прямо під всі твої параметри підходить. Коротше, завтра він до тебе приїде до шостої, звати Микола, – і не даючи сказати Марії хоч слово, Лена протараторила, – не дякуй. Марія була зла на сестру. Але їй було цікаво. Тому наступного дня вона відвела дітей до сусідки Галі, а сама накрила стіл. Увечері до неї зайшов чоловік.
Він з порога хотів щось сказати, але Марія йому не дала — одразу запросила за стіл. Чоловік був голодний. Він повечеряв і подякував Марії. Потім він розповів, що дітей не має, дружини теж. Вони розмовляли, поки хтось не постукав у двері. — Вітаю, а ви хто? — розгубилася Марія. — Тобі хіба сестра не дзвонила і не попереджала, що приїду? Микола я, приїхав знайомитися, — чоловік витріщив очі. Згодом з’ясувалося, що чоловік, який сидів за столом, просто переплутав квартири. Він хотів дізнатись, де живе Галя. А Марія не дала йому нічого сказати. Чоловік перепросив, розсміявся і вийшов. Діватися було нікуди, Марія запросила Миколу додому. Той розповів про себе, що живе з матір’ю. Хоче знайти собі дружину із житлом. Марія одразу зрозуміла, що це не її чоловік. Трохи пізніше вона посадила його в автобус і побажала удачі.
Дорогою Марія зайшла до тітки Галі за дітьми. На вулиці її непроханий гість із задоволенням вмивався біля колодязя. Помітив Марію і крикнув: – Доброго ранку, Маріє. Вона со ром’язливо, озвалася: — Здрастуйте, — і зайшла назад у будинок. Спочатку Микола приходив і доnомагав Марії — то хвіртки поправити, то в сараї дах підлатати. Та й з дітьми він спілкувався дуже добре… Вони його оточували і сперечалися, кому цвях подати, кому молоток. Якщо чесно, Марії він подобався не менше. Тільки Микола був дуже нерішучим. Марія взяла все у свої руки. Якось увечері, коли той збирався йти, вона так просто і прямо і сказала: — Залишся. А той залишився .
