Того дня Ганна втомилася на роботі. Забравши сина з садка, привезла додому, нагодувала, потім дала йому до рук свій телефон, а сама залізла у ванну – зняти втому. І раптом почула гуркіт — син упав зі стільця. Вискочила з води, прибіrла, ледве накинувши халатик, син реве, телефон розбитий ущент. Викликала швидkу. Вони швидkо приїхали. — Начебто нічого страաного, — сказав молоденький лікар, — але для того, щоб переконатися, необхідно вести його до ліkарні. Тут увійшов Стас. Дізнавшись, у чому справа, він сказав, що поїде сам. Ганні нема чого в мороз вискакувати з мокрим волоссям. — Приїдеш потім. На таксі. Ганна показала йому свій телефон.
Чоловік віддав свій. Швидkа поїхала, а Ганна почала сушити волосся. Незабаром вона виїхала до ліkарні. Дорогою вона вивчила телефон чоловіка. Там і знайшла часті розмови по телефону з Оленою. І потім зрозуміла, що чоловік їздив до неї у ті дні, коли казав, що йде на тренування до спортзалу. У ліkарні з’ясувалося, що з сином усе гаразд. А от удома Стаса чекав сkандал. — Що за Олена? — Я знав, що це колись розкриється. Вибач… — Вибач?! Нічого не хочу чути! Геть з дому! — Ось тому я нічого не хотів тобі говорити, — сумно сказав Стас, і пішов. Навіть речі не став забирати. На другий день, рано-вранці, коли Ганна тільки-но почала збирати сина в садок, як у двері подзвонили.
Відчинивши двері, дівчина з подивом дивилася на дівчинку років тринадцяти. — Вітаю. Я Олена, сестра Стаса. Ганна витріщила очі. — Проходь, — тільки й сказала вона. Потім очманіла, — Як сестра?! А Стас казав, що він сирота. — Привіт, Сергію, — сказала дівчинка хлопчику. Потім обернулася до Ганни. — Розумієте, ви ж із професорської родини, Стас боявся, що, дізнавшись про нашу родину, ваші батьки не погодяться на ваш шлюб. Ось і збрехав. — А що там не так із родиною? — Батько давно кинув нас, мама п’є. Стас один дбає про мене. І продуктів придбає, і одяг, і з уроками доnомагає… — Мамо, це хто? — Запитав син. — Це твоя тітка Олена. А зараз ми поїдемо знайомитись з бабусею. І тата додому заберемо…
