Коли Олі стало зовсім поrано , Антон вирішив, що Машеньку треба вдо черити. Маша була дочкою Олі, але він не міг допустити, щоб втра тивши матір, дівчинка втра тила б і його. Познайомився він із Олею чотири роки тому. Вона працювала касиркою, він вантажником. Якось Оля заnлакана влетіла в підсобку, де Антон доїдав свій хот-дог. Приводом для сл із став сkандал із клієнтом, але причиною було те, що Олю виселяли із квартири тітки спадкоємці. Грошей зняти кімнату в неї на той момент не було. І найсумніше, що з нею була її донька, яку взагалі не було з ким залишити, адже раніше за нею доглядала сусідська бабуся. А зараз як?
Антон пошкодував Олю, чисто по-людськи і запропонував їй із дівчинкою перебратися до нього до гуртожитку. Вони не мали взаємних почуттів спочатку і жили вони як сусіди. Почуття прийшли згодом. А за ними і страաна хво роба Олі. Машенька була не по роках серйозна дівчинка. Особливого клопоту з нею в Антона не було, ось тільки вона наполегливо називала його дядьком. Незабаром після того, як вони попрощалися з Олею, Антону запропонували дуже вигідну роботу, з виїздом, на півроку, але про те, щоб забрати з собою Машеньку і не могло бути мови. Антон подумав, що міг би на якийсь час залишити дівчинку зі своїми батьками. Ось справді, буде повернення блудного сина…
Вісім років тому Антон буквально втік із рідного села, попередньо посва рившись із батьком. І вісім років від нього не було ні слуху, ні духу. Звичайно він був неправий. Навіть якщо наречена роз била йому серце, батьки тут були не до чого. Ось і настав час покаятися. Він повідомив батьків, і вони з Машенькою поїхали. Насамперед він вибачився перед батьком, потім вони довго розмовляли всі разом. А за тиждень Антон поїхав. Машеньці сподобалося життя у селі. Їй подобалося годувати курчат, подобалося вранці бігати по грядках і рвати петрушку або цибульку, для бабусі Тані. А з дідом вони співали пісні під акордеон. Півроку пролетіли швидко. Коли одного разу двері хвіртки відчинилися і здався Антон, Машенька вибігла з криком: «Тато приїхав, тато приїхав». Антон був дуже щасливий і міцно обійняв дочку.
