Майже під ранок швидка привезла жінку років 40 у стані сильного алкогольного сп’яніння. В такому стані пацієнтка витворяла казна-що. Вона приставала до медбрата, намагалася поспати на столі і каталася на каталці. Коли медперсонал робив їй зауваження, вона починала вести себе ще гірше і нахабніше. Марина, так звали пацієнтку, скаржилася на різкий біль в животі. Видно було, що жінка взагалі не в курсі, що таке здорове харчування і здоровий спосіб життя. Але спілкувалася вона з медичним персоналом так, немов зі своїми товаришами по чарці. Персонал приймального відділення насилу впорався з нахабною пацієнткою, вона довела всіх до нервового зриву. Потім вони подзвонили Ларисі Михайлівні.
Це була висока і міцна жінка, яка, незважаючи на свій грізний зовнішній вигляд, мала добре серце. У лікарні Ларису всі любили і поважали. Вона якраз завершила складну операцію і дрімала в ординаторській, адже була вже майже 5 годин ранку, а в цей час сон найсолодший. У жінки навіть не було сили переодягнутися, вона так і заснула, в чому була. Раптом її розбудив дзвінок мобільного телефону. Їй повідомили, що її чекають у приймальному відділенні. Лариса Михайлівна не дуже зраділа цій новині, не включаючи світло, вона взяла стетоскоп і попрямувала в приймальне відділення.
Поява лікаря викликала радість у приймальному відділенні. Медичний персонал зітхнув з полегшенням. Тільки пацієнтка відреагувала по-іншому. Але коли в дверях з’явилася Лариса Михайлівна в одязі, забризканому кров’ю, пацієнтка Марина протверезіла. Вона раптом стала ввічливою жінкою. — Що у вас сталося? Що болить? — запитала сонним голосом Лариса Михайлівна. — У мене все добре, я абсолютно здорова, у мене абсолютно нічого не болить, – сказала Марина і кулею вилетіла з приймального відділення. Лариса Михайлівна повернулася до медбрата, солодко позіхнула і запитала навіщо він її розбудив. Медбрат так сміявся, що заліз під стіл, побачивши лікаря, у якої навколо шиї замість стетоскопа висіла зарядка від телефону.
