Квартира Ганни гуділа від передвесільного хвилю вання. Там були її друзі, сестра, родичі та мати, вони метушилися і готувалися до великого свята. Поки перукар укладав Ганні волосся, а візажист наносила їй макіяж, наречена нервувала через церемонію. Вона ретельно все організувала і сподівалася, що весілля буде ідеальним.
Коли всі розійшлися у своїх справах, до кімнати зайшла мати Ганни, стискаючи в тремтячих руках конверт. Вона виглядала так, ніби збиралася заnлакати. — Мамо, ти в порядку? Що трапилося? — стурбовано спитала Ганна. — Будь ласка, прочитай це, — сказала мати, простягаючи дочці конверт. Ганна відкрила його та прочитала листа всередині. Це було від батька, якого не стало. Він написав, що шkодує, що не зможе бути поруч із донькою в її особливий день, але хотів би дати їй кілька порад щодо її майбутнього шлюбу.
«Завжди поважайте один одного з Орестом», – писав він, – «ідіть на компроміси. Гроші у сім’ї не головне». Ганна розnлакалася, але втішилася тим, що отримала благословення батька. Пізніше Орест теж прочитав лист і розплакався. Потім мати Ганни подарувала парі подарунок, приготовлений батьком Ганни: ключі від нової квартири Ганни. Всі тоді дуже хотіли, щоб батько Ганни був там поряд з ними, щоб добре відсвяткувати, але, мабуть, не судилося.
