Якось я дізналася, що якась дівчина прив’язалася до мого сина, якому було лише сімнадцять років. Я не схвалювала її, бо вона була з бідної сім’ї, і мені здавалося, що вона хоче жити лише за рахунок мого сина. Ми з чоловіком обговорювали це питання протягом кількох днів, і я була дуже засмучена через те, що відбувається. Я поки що не хотіла нічого говорити синові, бо знала, що він захоче зробити все навпаки.
На роботі я була сама не своя, і моя найкраща подруга помітила, що мені тяжко. Я розповіла їй про ситуацію та про те, що я думаю про сім’ю дівчини. Але мудра подруга нагадала мені про мою власну молодість і про те, що ми з чоловіком не завжди були багатими. Я не послухалася її поради та вирішила запросити маму дівчинки в гості.
Я планувала показати своє багатство і змусити її відчути себе ніяково , але, коли вона прийшла, я з подивом побачила, що вона пристойно одягнена і поводиться дуже спокійно. Жінка розповіла про успіхи своєї доньки у навчанні та про те, що її турбує: мовляв, стосунки її доньки з моїм сином відволікатимуть її від навчання.
Вона також згадала, що ми з чоловіком заможні і можемо дозволити собі найняти репетитора для нашого сина, а не покладатися на знання та час її доньки, причому безкоштовно. Ми з чоловіком були приголомшені її словами та зрозуміли, що спочатку неправильно оцінили ситуацію. Тепер ми вже були небажаними сватами! Так, було несправедливо робити припущення про когось на підставі його фінансового стану.
