Олена, студентка другого курсу коледжу, була відправлена батьками до села до бабусі після бурхливої вечірки у їхній квартирі. Вона була незадоволена таким покаранням, бо думала, що їй буде нудно без інтернету та телефонного зв’язку. Проте батьки наполягли на тому, щоб вона поїхала та допомогла бабусі з роботою на фермі. Коли Олена приїхала до бабусі, вона була здивована, що та така рада її бачити. Її бабуся Віра одразу ж обійняла її та запропонувала їй смачний пиріг та чашечку смачного чаю. Будинок бабусі видався Олені красивим і охайним, з курами, клумбами та доглянутим садом.
Протягом наступних двох тижнів Олена допомагала бабусі всім, чим могла, включаючи миття вікон, прибирання будинку та роботу в саду. Якось за вечерею бабуся Олени сказала їй, що на її думку, Олена приїхала в гості не просто так. Олена подумала про недавню сварку зі своїм хлопцем Дмитром і зрозуміла, що сумує за ним. Дівчина поділилася своєю тривогою з бабусею, і та поділилася з онукою корисними порадами. Бабуся попросила Олену залишитись ще на один день, і вона погодилася. Наступного ранку, коли Олена вже збиралася йти, бабуся сказала їй, щоб вона не поспішала на ранковий автобус, а виїжджала о другій годині.
Олена була здивована проханням бабусі, але вирішила довіритись її інтуїції. Як виявилося, це було правильне рішення, оскільки ранком почався сильний дощ. Олена промокла б зі 100% ймовірністю. Коли дощ припинився, бабуся привела її на автобусну станцію, і коли вона сідала в автобус, зустріла Володимира – добре одягненого юнака. Вони говорили всю дорогу, і Олені здалося, що вони вже багато років знайомі. Як з’ясувалося, Володимир повертався із весілля у сусідньому селі. Через дощ він запізнився на ранковий автобус. Олені тоді здалося, що це доля і бабуся якимось чином передбачала їхню зустріч.
Коли вони під’їхали до будинку Олени, Володимир запросив її на побачення, і вони почали зустрічатися. Олені стало ясно, що її поїздка до села до бабусі була не марною, і все було взаємопов’язане. Пізніше на весіллі з Володимиром бабуся Олени Віра розповіла їй, що їй наснився сон, в якому вона тримала білого голуба. Вона не відпускала голуба, і раптом хмари розійшлися, з’явився інший голуб, і два птахи разом злетіли в небо. Бабуся сказала, що серце її заспокоїлося, і тоді вона зрозуміла, що зустріч Олени з Володимиром мала відбутися. Олена обійняла бабусю, розуміючи, що все у житті відбувається не просто так.
