Стільки років прожила з чоловіком, думаючи, що він добрий чоловік. Виявляється, що ні. Про це я дізналася у день розлучення. Із Сергієм я познайомилася дев’ять років тому. Рік зустрічалися, а потім побралися. За стільки років ми мали дуже багато і приємних, і поганих моментів. Але я вважала, що у нас нормальна сім’я і всі люди так живуть. Нашого сина звуть Льоша, йому цього року виповнилося шість. Сергій ніколи особливо не займався дитиною: він завжди казав, що не робить це через те, що Льоша поки що маленький. І завжди давав обіцянки, що коли син підросте, тоді і буде частіше проводити час з ним. У хаті він взагалі мені не допомагав. Так виховувала моя свекруха. Вона вважає, що чоловік у сім’ї – здобувач, а жінка – хранителька вогнища. Але в нашому домі добувачем була я, бо моя зарплата була набагато вищою, ніж у мого чоловіка.
Під час ոандемії всіх співробітників компанії, де мій чоловік працював, попросили на вихід. Він почав шукати нову роботу. Через це мені довелося знайти другу. Я спочатку була на першій роботі, потім забирала дитину з дитячого садка і бігла на другу роботу. Чоловік навіть тоді не допомагав мені у домашніх справах або, хоч би, з дитиною. Постійно казав, що шукає роботу, на співбесіди ходить, йому ніколи. Така ситуація тривала рік. Я миритися з цим не змогла. Він завжди не знаходив роботу, йому все не подобалося. І я постійно давала йому шанс, але він завжди не виправдовував мої очікування. І я вирішила розлучатися. Чоловік кілька разів захотів помиритись, обіцяв, що знайде роботу. Але я, оскільки дуже втомилася від цього, більше не вірила його словам і обіцянкам.
І, зрештою, ми розлучилися. Після розлучення я дізналася нарешті, за кого вийшла заміж стільки років тому. Він усім моїм родичам, батькам, друзям дзвонив, говорив про мене rидօту. Його мама теж у всьому цьому брала участь. Крім цього, поки мене не було вдома, він своїм ключем відчинив двері моєї квартири і взяв мій ноутбук, мою шубу. Він навіть стягнув мікрохвильову піч і всі мої прикраси. Найաօкуючіше було на суді. Він тоді заявив, що не вірить у те, що Льоша його син. Зажадав тест на батьківство. Я, звісно, відмовилася від тесту. І ще додала, що так – насправді, Льоша не його син. Звичайно, я збрехала, але це того варте. Я стала повністю вільна лише тоді, коли зі свідоцтва про нapօження дитини чоловік був викреслений назавжди. Це для мене було величезним подарунком. І мій колишній чоловік, і моя свекруха чудово знають, що Льоша – їхній син і онук. Тому що дитина – копія батька. Але мені від них уже нічого не потрібне.
