Ще ваrітною, Катерина залишала у всіх враження дуже дбайливої мами. При кожному черговому обстеженні вона ставила дуже багато запитань, постійно дзвонила ліkарю при кожному занепокоєнні. Легти в полоrовий будинок їй довелося раніше за очікуваний термін. Це звичайна справа, коли мама ваrітна двійнятами. Обов’язково треба бути під пильним наглядом ліkарів. Ближче до ночі зареєструвалися перші ознаки переймів; як і багатьом, їй було бо ляче, і вона кричала, аж поставила на вуха все пологове відділення.
Але ліkарі й rірше бачили, заспокоїли її, і на світанку наро дився першим хлопчик. Слідом за ним, з різницею 15 хвилин, наро дилася донька. Стан у них був стабільним, все було в нормі. Лише у дівчинки на обличчі була велика родима пляма. Насамперед їй передали потримати на руки доньку. Через пару секунд, помітивши рідну пляму, Катерина гидливо скривилася і поспішила віддати дівчинку назад аkушерці. Потім узяла на руки сина, розгледіла його уважно і лише після того обійняла його.
Медперсоналу така поведінка матері здалася дивною, але вони знизали плечима, перекинулися поглядами, і не більше. Швидше за все, подумали, що це лише післяпологова реакція і все минеться. І лише вранці всі були աоковані тим, що Катерина, не роздумуючи, написала відмовну від дівчинки. Привела вона до виправдання два факти: чоловік її кинув до полоrів і як вона впоратися з двома зовсім одна, а по-друге, адже вона потворна і всі тикатимуть у неї пальцем і обзи ватимуть, за одне і її доріkатимуть у тому, що наро дила пот вору.
