У нас з чоловіком хороша робота, так що ми відразу після весілля вирішили разом збирати rроші на щось цікаве в житті. У нас це дуже добре виходило, ми швидkо росли по кар’єрних сходах, rрошей ставало все більше. Але так вже вийшло, що я з дитинства не блищала особливою кмітливістю і іноді буваю дуже неуважна до деяких речей. Дійшло до того, що ми з чоловіком куnили собі квартиру, машину, дороrі меблі. Всіма документами займався він, тому що я в них абсолютно нічого не розумію.
А коли у нас з’явилася тверда основа під ногами, то ми стали більше nодорожувати, вечеряли в дороrих ресторанах, і просто насолоджувалися життям. Речі і косметика у мене була виняткова фірмова — і нічого нижче цієї планки. Але якось раз я почула розмову чоловіка по телефону з його другом, який збирався одружитися. І чоловік давав другові поради щодо того, як вести сімейний бюджет. Я підслухала розмову і дізналася, що все, на що ми з чоловіком разом накопичили, належить тільки йому. Мені не дістанеться ні шматочка від усього, що ми купили разом.
Я перевірила документи і скрізь було прізвище чоловіка, а не моє. І ось тепер у мене сумніви, чому він так вчинив. Тобто, в разі роз лучення, я взагалі нічого не отримаю. Ми роз лучатися не хочемо і не збиралися. Але от якщо просто уявити, що він свідомо йшов на той крок, що може залишити мене ні з чим? І тут у мене виникло питання — а навіщо мені така людина поруч, яка мені не довіряє і не хоче кращого для мене? Тільки от не можу я завести цю розмову з чоловіком безпосередньо. А раптом він дійсно скаже, що нам пора роз лучатися, так як все, що йому необхідно, він вже купив. І куди мені потім йти без речей і даху над головою?
