Ми з дружиною разом майже чотири роки, і я просто обожнюю її. Людини, щасливішої за мене, на світі точно немає. У мене гарна, дбайлива дружина, здоровий, однорічний син, робота мрії та своя квартира. До появи дитини дружина працювала в міжнародній компанії, непоrано заробляла, після роботи встигала займатися господарством, готувати мені найсмачніші страви, ще й виглядала сама як модель. З появою дитини у дружини з’явилися й інші, складніші турботи. Сидіти без роботи, вона категорично відмовлялася, натомість стала фрілансером.
Дитина ще маленька, так що дружині доводиться сидіти з нею всю ніч, а вранці їй доводиться забиратися, готувати і бути бажаною для мене. Бідні наші жінки, скільки обов’язків лежать на їхніх тендітних плечах. Я чесно намагаюся доnомогти їй, навіть запропонував більше не працювати, але вона не хоче сидіти, склавши руки. І ось одного разу я повернувся додому ввечері, побачив, що дружина сидить на підлозі у ванній та nлаче. Вона просто не була в змозі витримати таке навантаження, і я вирішив доnомогти їй:
приготував для нас легку вечерю, виправ речі малюка, забрався вдома, заспокоїв дитину, щоб дружина мала час відпочити. Вона була така вдячна. А наступного дня я куnив для нас двох путівку на море. Дружина давно мріяла про це, але не хотіла залишити новонародженого. Дитину ми залишили у мами, а самі вирішили побути наодинці. Пісок, море, сонце та моя чудова дружина. І ось я дивлюся на неї, вона усміхається, а на душі так спокійно. Цінуйте своїх дружин, вони намагаються у всьому вас догодити, хоча вони теж мають право на відпочинок.
