Я вийшла заміж два роки тому, наро дила первістка чотири місяці тому. З чоловіком у нас непогані стосунки, тільки він не вкладається у нашу сім’ю. Він заробляє пристойно, витрачає на сім’ю лише незначну частину свого доходу, а більшу частину переказує на рахунок матері. Свекрусі 65, вона пенсіонерка. Живе одна. Має четверо дітей, але ніхто з них не вкладається в матір, тільки мій чоловік. Я не проти того, щоб діти допомагали своїм батькам, тільки поведінка мого чоловіка викликає лише обра зу. Ми з самого початку живемо в орендованій квартирі, але чоловік встиг купити для свекрухи трикімнатну квартиру в новобудові і повністю облаштувати її.
Коли я заваrітніла, почала натякати чоловікові, що й нам не завадила б своя квартира. Він заявив: «Багато сімей народжують і довгі роки живуть у орендованих квартирах. Це нормальна практика». Така позиція чоловіка розлю тила мене. Тоді ми навіть посва рилися. А свекруху все влаштовує. Вона лише дзвонить синові, а він летить до неї, виконувати всі її бажання. Ось, наприклад , недавно свекруха поскаржилася на свій телефон, чоловік купив їй новий. А мені каже: — Навіщо тобі новий? Просто звільни пам’ять і буде як новенький! І це не єдиний приклад. То холодильник у неї старий, то пилососити стало складно, то колір шпалер не підходить до кольору нового дивана.
Вже не говорю про те, що не можна порівнювати подарунки, які дарує нам чоловік. Мамі він дарує золоті прикраси, а мені набір каструль. Все це спричиняє наші з чоловіком сварkи. Також він звітує мене за кожну витрачену копійку. Він купує додому лише необхідні продукти та речі, а на подарунках намагається заощаджувати. Що стало останньою краплею мого терпіння? На восьме березня чоловік подарував мені маленький букет і коробку шоколаду, а свекрусі він сплатив путівку до Єгипту. Мій подарунок мені сподобався, але чому така невідповідність? – Ми одружені вже майже три роки, але разом нікуди не їздили. Ти завжди казав, що це марна трата грошей.
Чоловік мав “залізний” аргумент: «мама пенсіонерка, вона втомилася за цей рік». Виходить, свекруха, якій син все оплачує та виконує всі її хотілки, втомилася за цей рік, а я, яка сидить з дитиною, готує, прибирає, і навіть встигає підробляти, коли у мене ні пилососа, ні посудомийної машини немає, не втомилася. Чоловік наkричав на мене, зви нуватив мене у меркантильності та поїхав до мами, привітати її зі святом. Чоловік вважає себе добрим сином, але не замислюється, а який він чоловік чи батько? Чому я маю заплющувати на це очі? Справа не в грошах, а в тому, що має пріоритет мама.
