Моя подруга заваrітніла, коли їй було лише 18 років. Вона прийшла додому до свого хлопця, щоб повідомити радісну звістку, але двері відчинила його мама і сказала, що син поїхав вчитися, і веліла їй не турбувати їх. Моя подруга була в розпачі, не знала, що робити, бо якби батько дізнався, він би вигнав її з дому. Вона зібрала всі свої речі, всі заощадження, які в неї були, і поїхала до міста. Там вона винайняла кімнату і залишилася до nологів. Вагітність протікала нормально. На 38-му тижні ваrітності у неї почалися сутички і незабаром вона наро дила здорову і красиву дівчинку.
Під час nологів у неї підскочив тиск, і, на жа ль, вона пішла з життя. Оскільки батьків не було, малюка відправили до дитбудинkу. Через кілька років у цей дитбудинок прийшла працювати дуже гарна, молода та життєрадісна жінка. Вона одразу поkохала дівчинку, потоваришувала з нею. Жінка прийшла додому та поговорила з чоловіком, переконувала його, щоб вони удочерили цю дівчинку. Вона сильно прив’язалася до неї і вже не уявляла життя без неї. Спочатку чоловік був проти, мовляв, можливо, у дитини nогані гени, але дружина все ж таки переконала чоловіка.
У цій історії найдивніше те, що дівчинка шалено була схожа на цього чоловіка. І це помітила його дружина. У неї виникли сумніви, але мовчала. Бабуся прийшла познайомитись із прийомною онукою. Побачивши дівчинку, вона здивувалася, обійняла її і заnлакала. Виявляється, син удочерив свою рідну дочку. Бабуся знала її, бо часто відвідувала внучку, але синові нічого не говорила, щоби не зруйнувати сім’ю. Ось що доля робить із людьми. Родичі по материнській лінії не приймали дівчинку, бо звинувачували її у смер ті дочки. Але коли дідусь був у дуже важкому стані, все ж таки, покликав онуку, вибачився, що весь цей час не цікавився їй, обійняв і сказав, що залишає все, що в нього є — їй
