До своєї єдиної доньки я ходжу в гості дуже рідко. Намагаюся нічого зайвого не сказати, далі кухні не заходити. Посиджу хвилин десять, вип’ю каву і йду. Я бачу, як не подобається зятю, коли я до них заходжу. Він, демонстративно ляскаючи дверима, іде, чи палить доти на балконі, поки я не піду. Доньку я виростив сам, крім неї у мене нікого немає. Я ніяк не можу зрозуміти його ставлення до мене, я нічого поганого йому не зробив. Мені не можна дарувати їм подарунки, він їх все одно викидає. Я якось звик до всього цього. Зараз приходжу в гості заради онука. Він чекає на мене і дуже радіє від мого приходу. А зять останнім часом навіть перестав вітатися.
Я не питаю й не з’ясовую відносини з дочкою. Ніколи дочці поrаних порад не давав, завжди вчив, що треба поважати чоловіка. Не хочу, щоб вона з чоловіком сва рилася через мене. Не дарма ж кажуть-худий мир краще доброї сварки. А в їх сім’ю я взагалі не втручаюся. Донька заміжня вже чотири роки. Три роки тому народився у них син Сашко. Сашко часто хво ріє, і доньці довелося піти з роботи. Вони живуть окремо у квартирі Андрія, яку він отримав у спадок від свого діда. До весілля були знайомі декілька місяців. Якось прийшла ввечері моя Оленка і каже: «Тату, а я заміж виходжу». Я дуже зрадів, думав, познайомимось, поспілкуємось. А виявилося, що він і не збирається до нас приходити, познайомилися відразу на весіллі.
Я ще тоді занепокоївся, що віддаю свою єдину дочку не знаючи кому. За тиждень до весілля Оленка зайшла за своїми речами, а сумка виявилася важкою. Довелося Андрію заїхати за нею, пили чай в тиші, Андрій сидів у своєму телефоні, навіть слова не сказав. Я подумав, що соромиться. А виходить, що ні, він просто не хотів спілкуватися. Всі мої спроби знайти спільну мову ні до чого не привели. Я його і на футбол запрошував, і на рибалку, але все було безрезультатно. Думав, що після народження онука налагодяться стосунки, але ні, навіть обра зливо, я намагаюся, але все марно. Він теж батько і теж може опинитися на моєму місці. Душа бол ить за дочку, він не розуміє, що крім моєї дочки нікого в мене немає.
