Кирило і Віка одружилися дуже рано, коли їм обом було по 20 років. Але одружувалися вони по великій любові, так що ніхто на їхньому шляху не стояв. Кирило тоді працював в одній приватній компанії, а Віка сиділа вдома, особливо активною вона не була, адже чекала дитину. У пари наро дився син, Костя. Ось тільки через місяць після народження дитини, у Віки почалися щоденні гострі головні болі. Вона все це скидала на втому, але одного вечора їй стало так nогано, що довелося викликати їй швидkу. Незважаючи на відмову дружини, Кирило повів її до фахівця, який поставив дівчині дуже обезнадійливий діаrноз.
Кирило зі шкіри геть ліз, аби знайти ліки або ліkаря, який вилікує дружину, хоч і сам прекрасно розумів, що проти цієї недуги все безсило. Сама ж Віка швидко змирилася зі своєю долею. Через 4 роки молода, повна сил і енергії дівчина, якій ще було, чим поділитися з сином і всім світом, пішла з життя в ліkарняній палаті, в абсолютній тиші, з рукою чоловіка в своїй руці. На той момент вже 4-річному Кості сказали, що мамі погано, і вона поки буде лежати в ліkарні, щоб її скоріше вилікували. Перед відходом, Віка попросила чоловіка обіцяти їй, що він виростить з сина сильну, а головне – чесну людину, справжнього чоловіка. Всі свої роки Кирило був зайнятий саме виконанням прохання дружини. З тих пір пройшло багато років. У Кості вже своя сім’я, він працює в офісі і є щасливим сім’янином.
Зовсім недавно у нього наро дилася дочка, яку він назвав Вікою. Ну а Кирило зовсім вже старий і втомлений. Він вирішив наостанок піти на могилку дружини. Він поклав на могилу квіти, сів на лавку поруч І сказав: — Ну, що, я виконав свою обіцянку. Наш син вже такий дорослий і самостійний, і найголовніше – щасливий. Невістка раз у раз, хвалить мене, каже, мовляв, який я молодець, що такого хлопця виростив. Тепер твоя черга, улюблена. Я своє виконав. Тепер ти поклич мене до себе… Костя, помітивши, що батька вже давно немає, згадав про річницю батьків, здогадався, де може бути його старий, і вирішив відвідати могилу матері. На лаві поруч він виявив батька, з фотографією матері в руці, з ледве видною посмішкою. Батько вже не дихав… Віка виконала прохання чоловіка.
