Коли мені було 18, батьки зрозуміли, що їм час розлу чатися. У нашій сім’ї ніколи не було серйозних свароk та kонфліктів. Але батьки зізналися, що ніколи не з’ясовували стосунки у моїй присутності. А зараз я вже доросла людина, і маю прийняти їх вибір. Звичайно, я прийняла, але мені було дуже важко. Я залишилася з мамою, але дуже часто спілкувалася з батьком. Іноді він приходив до нас у гості, або ми разом вибиралися кудись на відпочинок. Після розлу чення тато купив собі квартиру. Він міг собі дозволити, оскільки був власником великої мережі ресторанів. Нашу квартиру та машину він залишив мамі. Папа продовжував платити за моє навчання, незважаючи на те, що мати мала власний бізнес – салон краси – і вона сама була в змозі це зробити.
За кілька років тато знайшов собі іншу жінку. Спочатку я пораділа за нього, але коли познайомилася з Інесою, зрозуміла, що це не найкращий вибір. Інесса була дуже хитрою та підозрілою особою. Вона дивилася на всіх зверхньо, хоча сама не працювала в житті жодного дня. Я стала стежити за нею — і дізналася багато цікавого: тато — не єдиний багатий залицяльник, з яким вона підтримувала стосунки. Коли мені було 22 роки, тато поkинув цей світ. Ми з мамою організували nохорон та церемонію прощання. Інеса теж була тут, але її цікавило лише одне питання: що вона одержати від нашого батька? Оскільки я знала деталі спадщини у всіх подробицях, то вирішила поставити цю вискочку на місце:
-Яка ж ти все-таки сте рво. Тобі не соромно? Ти прийшла сюди тільки для того, щоб дізнатися, що тобі дістанеться? Так от: заходи губи. Все своє майно до останньої дрібниці батько залишив мені. Природно, Інесса була лю та, почала kричати і сkандалити, але я попросила друзів вивести її подалі. Коли вона була на вулиці, я підійшла до неї і сказала, що має всього день, щоб з’їхати з батькової квартири. На наступний день я пішла оглядати квартиру і зрозуміла, що Інеса винесла звідти всі цінні речі і навіть техніку. Я подзвонила їй, спитала, де всі речі, і почула відповідь: -Я прожила з цією людиною три роки, а він мені нічого не залишив. Думаю, що так чесно. Це єдиний раз, коли я була згодна з цією жінкою. Вона мала рацію. Полі цію я не викликала, оскільки Інесса не знала код від сейфа, в якому лежали основні папери та вся готівка.
