Катя була красивою дівчиною, від того ніколи не була обділена чоловічою увагою. Вона наро дилася в селі і завжди мріяла виїхати звідти. І ось мрії збуваються, вона їде і вступає до престижного вузу. Незабаром дівчина зустрічає Сашу, який був старший за неї на 10 років, він був багатий, дівчина сподобалася Саші, незабаром вони одружилися. Через місяць Катя заваrітніла. Після народження первістка, дівчина перестала вчитися. Так було завгодно її чоловікові, він вважав, що крім дітей, вона більше не повинна нічим займатися.
Через рік після народження другої дитини, на прохання про доnомогу у вихованні дітей, Саша, відповідав коротко: — Це твої діти, які ще няньки? Катя розуміла, що більше все так тривати не може. Вона чекала чоловіка вдома і його чергову порцію претензій. — Ти, коли прибиратися вдома почнеш? — заявив чоловік. — Я сьогодні стільки роботала. — спробувала заперечити чоловікові Катя. — Де ти працювала? Ти тільки вдома сидиш за дітьми дивишся, і то поrано справляєшся зі своїми обов’язками. — Я сьогодні побільше тебе заробила, полазила по сайтах, подивилася скільки коштує послуги клінінгових компаній, скільки обходиться вечеря в ресторані. Мені продовжувати?
Я через тебе позбулася професії. Ти замкнув мене в будинку, ще будеш дорікати, що я мати поrана? Я хочу жити так як я захочу, а не як ти скажеш. Саша мовчки встав. Він не розумів претензій дружини: — Вона сидить вдома, ні в чому не потребує, у неї все є, виходить, власні діти їй в тягар. Він пішов і більше Катя його ніколи не бачила. На ранок, він надіслав дружині повідомлення, де вказав терміни, коли вона повинна з дітьми звільнити його квартиру. Каті було прикро, стільки років вона витратила на чоловіка. В цей же день вона зібрала речі і повернулася з дітьми до матері в село. Там жінці було спокійно, там не було її чоловіка-ти рана. Після року, проведеного в селі, Катя вирішила повернутися і відновитися у ВУЗі.
