Марина закінчила університет, вийшла заміж за Петра і не захотіла працювати за фахом. Прибирання, прання, прасування, готування, турбота про kоханого чоловіка і не менш улюблених дітей стала сенсом її життя. Турботи про будинок та рідних були для неї тільки на радість. Більше того, вона навіть свекрусі доnомагала і мамі. Усі були задоволені: і свекруха, і чоловік, і діти. А ось мама бурчала: — І навіщо треба було закінчувати університет, здобувати спеціальність юриста? Щоб все життя з ганчіркою підлоги мити?! — До речі, я і тобі доnомагаю! — обурювалася Марина. — А я тебе про це не прошу! – парирувала мати. Марина ображалася, йшла. Але…
Незабаром знову приходила, щоб забратися у мами… Як відомо, ініціатива карається. Покарання спіткало і Марину. — Марино, я йду до іншої жінки, — сказав одного разу чоловік. — Вона молодша за мене? — Ні, вона твоя однолітка. — І чим же вона краща за мене? — Нічим. Вона просто інша. У тебе свої, безперечні плюси. Як господиня – ти зразок. Але ось як жінка — вибач, але ти поступаєшся їй. — І куди я піду з дітьми? — Нікуди. Ти з ними залишаєшся у цій квартирі. Іду я. Більше того, я доnомагатиму вам фінансово. Але ти сама розумієш, що багато вам виділяти не зможу. Доведеться тобі виходити на роботу… — Ну і чого ти ревеш? Ну розлучились, і що? Життя скінчилося? Візьми себе в руки, і влаштуйся на роботу! Не хочеш працювати за фахом, відкрий власну справу! — лаялася на неї мати. — Мамо, яку ще справу?!
— Свою улюблену. Займися прибиранням квартир за договором… Мама пішла. Марина думала всю ніч. Вранці зателефонувала kолишньому чоловікові. Той погодився доnомогти, вклавши гроші. Понад те, він давав цю су му не у борг, а дарував. Марина орендувала офіс, найняла робітниць і вже через три місяці її компанія мала двадцять постійних клієнтів. А за півроку сімдесят три… — Мариночко, вітаю! – зателефонував Петро. — Ти розумниця. Я чув твій біз нес росте? — Так, Петре. Ледве встигаємо справлятися із замовленнями. Прийдеться знову розширювати штат. Дякую за підтримку! Ірина і справді вдячна і колишньому чоловікові, і мамі, і дітям, які підштовхнули її до першого кроку. За рік Марина вийшла заміж вдруге. Життя налагодилося. А всього лише необхідно було зробити перший крок.
