Після закінчення школи Віра поїхала до міста і вступила до технікуму. Там вона прожила у гуртожитку три роки, а після отримання диплому одразу знайшла роботу та винайняла квартиру. В один із вихідних дівчина пішла до клубу, де познайомилася із Сашком. Вони завели розмову, і здавалося, вони сподобалися один одному. — Я чудово провів з тобою сьогодні вечір, — сказав Сашко, коли вони роз лучилися тієї ночі, — чи можу я побачити тебе знову? — Звичайно, мені теж цього хотілося б, — відповіла Віра, посміхаючись.
Минув час, і вони разом навіть вирушили у відпустку. Вони чудово проводили час, але далі їхні стосунkи не розвивалися. Після двох років знайомства Віра все не могла дочекатися довгоочікуваної пропозиції. — Я дуже люблю тебе, Сашко, і хочу провести з тобою решту життя, — сказала вона одного разу, натякаючи на пропозицію. — Я теж тебе кохаю, але я ще не готовий до таких зобов’язань, — відповів він. «Чому він не робить мені пропозицію?» — подумала Віра про себе, — «Хіба він мене недостатньо любить?» Якось їй зателефонувала господиня квартири та попросила звільнити приміщення за тиждень. Дівчина запанікувала. Зміна житла взагалі не входила до її планів, але вибору у неї не було . Вона спитала подругу, чи може вона тимчасово жити з нею, доки не знайде іншу квартиру, і подруга погодилася.
Віра зібрала свої речі та попросила Сашка допомогти їй їх перевезти. Досі вона не казала йому, що збирається з’їхати з квартири. — А куди ти збираєшся вивозити речі? — спитав Сашко, коли вона попросила його про доnомогу. — До тебе, бо мені більше нема де жити, — жартівливо сказала Віра. Сашко анітрохи не зніяковів і без зайвих питань відніс її речі до себе додому. Вони почали жити разом, і через якийсь час він зробив своїй дівчині пропозицію. Молоді люди одружилися та наро дили дітей. Вони збудували великий будинок і, як і раніше, були щасливі просто тому, що були разом. «Але я іноді думаю, якби я тоді не пожар тувала, наскільки б змінилося моє життя?» — думала Віра, сидячи біля вікна у своєму будинку, — «Як часто ми самі боїмося щось запропонувати першими і втрачаємо шанс на своє щасливе життя. Як багато ми не отримали через свою невпевненість, як багато ми втратили в житті через це!».
