– Давай поїдемо у село, Вітя. До кінця відпустки ще два тижні. Тож давай… – Рита не встигла закінчити фразу, як її перервали. – Рито, що там у тебе є у цьому селі? Ні рідні, нічого! – запротестував Віктор. – Але мої сни, Вітю! Вже три ночі я бачу, як мама вказує на старі хати біля річки! Вона простягає мені глечик, але я її не чую,— вигукнула вона,— нам треба з’ясувати, що ховається за цими снами. Віктор поступився дружині, і вони незабаром вирушили в дорогу. Спочатку вони планували одноденну подорож, але чудова погода спонукала їх зупинитися на ніч у готелі сусіднього міста.
Прибувши до села Рити, вони викупалися в річці і з’їли бутерброд. Віктор визнав, що ідея Рити відвідати село була блискучою. Увечері вони прогулялися селом, плануючи пізніше відпочити у вищезгаданому готелі, відвідати монастир та картинну галерею. Рита не була в селі з того часу, як жила з матір’ю та бабусею. Будинку її дитинства більше не було. – Когось шукаєте? – Запитала жінка з нового будинку, де колись жила бабуся Рити. – Ми просто гуляємо, – відповіла Ріта, згадуючи сім’ю тітки Зіни, яка жила неподалік них, – ви не знаєте, чи живе досі тітка Зіна по сусідству?
– Вони все ще тут, – сказала жінка, говорячи про сина тітки Зіни, Миколу. Микола впізнав Риту, свою давню подругу, і, втішений, провів їх у свій будинок. Вони опинилися в родинному колі Миколи, насолоджувалися чаєм і свіжою випічкою. Микола показав Риті та її чоловікові старий альбом із їхніми дитячими фотографіями. Він розповів, що вони були молочними братами та сестрами – його мати годувала Риту грудьми, коли її мати не могла цього робити.
На знак подяки мама Миколи отримала від мами Рити дорогу каблучку. Микола передав обручку Риті. Тепер для неї все стало зрозуміло – глечик уві сні уособлював ту невидиму нитку, яка їх з Миколою пов’язувала. Мати Рити хотіла, щоб дочка зайшла до старого, доброго друга. Віктор та Микола домовилися про майбутні зустрічі. Для Рити цей візит був дуже радісним: завдяки цьому несподіваному возз’єднанню вона знову набула частинки свого минулого та своєї родини.
