До весілля Олена та Сергій жили окремо. Хоча Олена відвідувала холостяцьку квартиру Сергія, вона відхиляла його запрошення переїхати до нього. – Давай не поспішатимемо, – казала вона йому, – моя мама – людина трохи старого загартування, і я не хочу псувати їй настрій. Сергій виявив терпіння… Коли Олена, будучи нареченою, нарешті зважилася на переїзд, вона відразу ж приступила до організації простору та розміщення своїх речей, на що пішло аж кілька днів. Коли наближався Новий рік, вона хотіла, щоб їхнє перше свято пройшло бездоганно.
– Сергію, а ялинка тут є? – спитала вона, щоб уникнути надмірностей. – Я подивлюсь у шафі, там щось має бути, хоча я не пам’ятаю, коли востаннє ним користувався, – відповів Сергій. Піднявшись на стілець, Сергій дістав ялинку, і з шафки раптом упав альбом із фотографіями. – Ого, чудово! Давай подивимося! – надихнулася Олена. Вони сіли та почали гортати альбом. – Ах, мої шкільні роки! – зауважив Сергій, – минуло десять років, але спогади як завжди яскраві. – Логічно. Це був час без турбот, без проблем… – відповіла Олена. – Дивись, Дід Мороз! – Вигукнула Олена, вказуючи на фотографію.
– Це я у випускному класі, мене вмовили зіграти Діда Мороза на шкільному святі, – посміхнувся Сергій. – А хто ця дівчина з тобою? — спитала Олена , вказуючи на дівчинку, яка дивно дивилася на Діда Мороза. – Точно не знаю. Пам’ятаю, що мені довелося переодягнутися у Діда, щоб почути її вірш. – Ти пам’ятаєш, що ти подарував їй? – Ні. Того дня я роздав безліч подарунків, – заявив Сергій, – як я можу згадати?! Олена дістала маленького плюшевого ведмежа з рюкзака, свого постійного супутника, і тихо сказала: – Це ведмежа – мій талісман, а ця дівчина – я.
Приголомшений Сергій поглянув на Олену. Вона розповіла про своє слабке здоров’я у третьому класі, про те, що пропустила підготовку до свята та почувала себе ізольованою, поки вчитель не привів її до Діда Мороза. Ридаючи, вона прочитала свій вірш, а Сергій у ролі Діда запевнив її, що все буде добре, і подарував їй плюшевого ведмедика. Олена сказала на закінчення: – Значить, мій дорогий Сергію, ти мій особистий, найулюбленіший Дід Мороз, про якого я тільки дізналася.
