Після того, як не ста ло моїх батьків, ми з братом жили в нашій квартирі одні. На жаль, через квартиру між нами виникли розбіжності. Я запропонував приватизувати її і поділити гроші між нами, але брат попросив почекати, поки він все обміркує. Через місяць він привів у наш будинок свою нещодавно заваrітнілу наречену. Брат розповів нашим спільним друзям, як він планував обдурити мене, зареєструвавши дитину, щоб отримати ¾ квартири під час приватизації.
Друзі запропонували мені зробити те саме, але я відмовився. Щодня мій брат і його дружина сварилися і сварилися. Я почав розуміти, що Світлана ідеально підходить моєму братові – груба і байдужа, як і він. Одного разу моя дівчина залишилася в нас ночувати, і Світлана розлютилася, коли моя дівчина скористалася ванною трохи довше, ніж вона передбачала. Світлана почала кричати, що не потерпить у своєму будинку “незрозумілу людину”, і зажадала, щоб моя дівчина пішла.
Я заступився за свою обраницю, і тут Світлана почала плакати. Брат, який був п’яний, почав кричати на дружину і випадково навіть вдарив Світлану . Довелося викликати швидку допомогу, але, на жаль, дитину врятувати не вдалося. Світлана звинуватила мене у втраті дитини. Після виписки Світлани з лікарні вона стала всіма способами загрожувати мені, а настрій мого брата постійно змінювався.
Я не відчував себе винним, але для моєї ж безпеки мені навіть доводилося замикати двері на ніч. Я відмовлявся приймати на себе провину за випадок з дитиною, оскільки вона була викликана пияцтвом брата і неврівноваженою поведінкою Світлани. Зрештою батьки Світлани забрали її до себе, а мій брат переїхав до іншої вагітної дівчини.
